Яси: відмінності між версіями

У двох джерелах середини [[XVI століття|XVI&nbsp;ст.]] йдеться про те, що в цей період яси ще зберігали свою [[яська мова|мову]]. Угорський [[гуманізм|гуманіст]], архієпископ [[Міклош Олах]] в [[1536]]&nbsp;р. написав працю „Hungaria“, що містить опис тогочасної [[Угорщина|Угорщини]], її географії, освіти, побуту жителів [[Угорщина|Угорщини]]. Для дослідників яської проблеми праця Олаха важлива тому, що під [[1536]]&nbsp;р. він дає свідчення вживання угорськими ясами їхньої стародавньої мови: „Вся [[Угорщина]] в наші дні містить в собі різні нації: [[угорці]]в, [[німці]]в, чехів, [[словаки|слов'ян]], [[хорвати|хорватів]], [[саксонці]]в, секеїв, [[волохи|волохів]], [[серби|раців]], [[куни|куманів]], ясинів, [[українці|рутенів]] і, нарешті, [[турки|турків]]; усі вони вживають мову, що відрізняється одна від одної“<ref>Хоргоши Э. Два этюда о ясах Венгрии // Аланы: Западная Европа и Византия.&nbsp;— Владикавказ: Северо-Осетинский институт гуманитарных исследований, 1992.&nbsp;— С. 132</ref>. [[Сілезці|Сілезець]] Георг Вернер у своїй праці [[1543]]&nbsp;р. „De adrairandis Hungariae aquis hypomnemation“ пише: „І зараз серед [[угорці]]в живе народ [[язиги|язигів]], називаючи себе скорочено іменем ясів, який зберіг свою стародавню й особливу мову, не схожу на [[угорська мова|угорську]]“<ref name=autogenerated5>Немет Ю. Список слов на языке ясов, венгерских алан / Перевод с немецкого и примечания В.&nbsp;И.&nbsp;Абаева.&nbsp;— Орджоникидзе: Осетинский научно-исследовательский институт, 1960.&nbsp;— С. 6</ref>. Але в [[1693]]&nbsp;р. Франц Форіш Отрокочі у праці „Origines Hungaricae“ вже повідомляє, що яси говорять угорською<ref name=autogenerated5 />.