Макух Іван: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
|||
Рядок 20:
| герб =
}}
'''Іва́н Маку́х ''' ([[1872]], [https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Верхній_Дорожів&veaction=edit&vesection=1 с. Дорожів], нині [[Верхній Дорожів]]
== Початки ==
Рядок 26:
Народився в [[1872]] році в селі Дорожів, [[Самбірський повіт|Самбірського повіту]] (нині с. [[Верхній Дорожів]] [[Дрогобицький район|Дрогобицького району]] [[Львівська область|Львівської області]], [[Україна]]).
1887 р. вступив до [[Дрогобицька державна гімназія імені Франца Йосифа I|Дрогобицької гімназії імені Франца Йосифа I]]. За популяризацію ідей українських радикалів у своєму селі на 5-му курсі відрахований з гімназії. 1892 року вступив до [[Львівська академічна гімназія|Львівської академічної гімназії]], де черз «невідповідну поведінку» перебував на контролі. Через відсутність коштів на навчання давав приватні уроки, працював інструктором в інституті св. Миколая у Львові.
Упродовж навчання особисто познайомився з [[Франко Іван Якович|Іваном Франком]] та [[Павлик Михайло Іванович|Михайлом Павликом]], які, за спогадами Макуха, «мали на молодь революційний вплив». У грудні 1895 р. продовжив навчання на правничому факультеті Львівського університету. В часі навчання вступив до студентського товариства «Академічна громада», де працював скарбником фонду взаємодопомоги; продовжував давати приватні уроки, влаштувався на працю в адміністрацію НТШ.
Рядок 36:
1914 р. з початком Першої світової війни мобілізований. Вступив в бій з російськими військами під Солотвином, розбитий підрозділ відступив під Сігет в Румунії. В грудні 1914 р. звільнений з військової служби через виснаженість, переїхав до Відня. Там виступав в українських колах з відстоюванням ідеї створення УСС. Член [[Загальна українська рада|Загальної Української Ради]] з 5 травня 1915 року. У травні-червні 1915 р. Макух — на звільнених австрійською армією землях Галичини, делегат «Сільського господаря» у Львові, отримав дозвіл повернутися до [[Тлумач|Товмача]], де проживала дружина і 4 дітей. Зосередився на відбудові зруйнованих війною сіл і допомозі малограмотним селянам; за це отримав австрійську медаль «Цивільний хрест за заслуги» ІІ ступеня.
У червні 1916 з початком так званого Брусіловського прориву емігрував з Товмача до Нового Сончу. У кінці 1916 р. повернувся до Львова, працював у «Сільському господарі» та «Союзі для збуту худоби». Активно діяв у «Централі відбудови краю» (Краків), від цієї організації контролював в [[Сянік]]у відновлювальні роботи.
Весною 1918 р. повернувся до Товмача, з однодумцями організував віче щодо Брестського мирного договору; очолює владу в місті. В кінці жовтня прибув до Львова на консультації з УНРадою, відбув до [[Івано-Франківськ|Станіславова]] з наказом місцевому проводу перебрати владу.
Рядок 89:
[[Категорія:Посли Галицького сейму 10-го скликання]]
[[Категорія:Посли до Польського сейму]]
[[Категорія:Випускники Львівської академічної гімназії]]
[[Категорія:Учні Дрогобицької гімназії імені Франца Йозефа]]
[[Категорія:Персоналії:Тлумач]]
[[Категорія:Персоналії:Тлумацький район]]
| |||