Межиріччя: відмінності між версіями

'''Межирі́ччя''', також ''' МесопотаміяМесопота́мія''' ([[грецькавід мова{{lang-el|грец.]] ''Μεσοποταμία'',}} — «земля між рікамирічками»), або '''Дворіччя''' — регіон в [[Азія|Азії]]. У строгому сенсі— це [[алювіальна рівнина]] між річками [[Тигр (річка)|Тигр]] та [[Євфрат]] на території сучасних [[Ірак]]у та [[Сирія|Сирії]], однак у звичному вжитку цей термін включає долини обох річок разом із навколишніми [[низовина]]ми, що обмежені [[Аравійська пустеля|Аравійською]] і [[Сирійська пустеля|Сирійською пустелями]] на південному сході та заході, [[Перська затока|Перською затокою]] на півдні, горами [[Кавказ]]у і [[Загрос]]у на півночі.

Також із Месопотамією пов'язані найважливіші події всесвітньої історії - — перехід від полювання і збирання до землеробства і скотарства.

В умовах посушливого клімату [[сільське господарство]] на півночі регіону [[богарне землеробство|богарне]], а на півдні вимагає [[іригація|зрошування]]. Зрошувальному рільництву сприяють розливи рік при таненні снігів у горах [[Загрос]]у і на [[Вірменське нагір'я|Вірменському нагір'ї]]. Ефективність [[іригація|іригації]] залежить від можливості мобілізувати достатню кількість людської праці для побудови [[Канал (гідротехніка)|каналканалів]]ів та догляду за ними. Це, починаючи з найбільш раннього історичного періоду, сприяло виникненню міських поселень і централізованої [[Політична влада|політичної влади]]. Сільське господарство доповнювали [[кочівники|кочові]] [[скотарство|скотарі]], які випасали отари овець та кіз, а значно пізніше й [[верблюд]]ів на прирічних луках у сухі літні місяці й переганяли їх в напівпустельні райони у вологий зимовий період.

Час від часу культурна система Межиріччя переживала періоди занепаду, викликані низкою різних причин. Потреба у [[Робоча сила|робочій силі]] призводила до зростання населення до екологічно допустимих меж, і в роки кліматичної нестабільності система центрального правління розвалювалася, що в свою чергу сприяло [[Депопуляція|депопуляції]]. Крім того регіон був недостатньо захищений від нападів гірських племен і кочових скотарів, результатами яких ставали періоди розвалу торгових зв'язків і занепаду іригаційної системи. Прагнення [[місто-держава|міст-держав]] до незалежності призводило до того, що часто централізована влада над усім регіоном була тільки ефемерною, поступаючись племінним чи регіональним утворенням. Ця тенденція досі зберігається в сучасному [[Ірак]]у.

Південна Месопотамія - — плоска кам'яниста рівнина. Річки течуть тут з низьким ухилом і розливаються, створюючи стариці, відгалуження і протоки. Південна Месопотамія - — країна іригаційного землеробства; тут виникла найдавніша [[Шумер|Шумерська цивілізація]], царства [[Аккад]] і [[Вавилон]].

Дуже довго [[цивілізація|цивілізації]] Межиріччя залишалися практично невідомими науці. Основним джерелом відомостей була [[Біблія]], де є розповіді про будівництво [[Вавилонська вежа|Вавилонської вежі]], про сімдесятирічний полон [[євреї]]в і правителя [[Навуходоносор II|НавуходоносорНавуходоносора]]а, про [[халдеї|халдеїв]]в — жителів [[Вавилон]]а, про столицю [[Ассирія|Ассирії]] — [[Ніневія|Ніневію]] — «велику блудницю», про чаші гніву, які сім ангелів вилили на приєвфратскі землі. Опис цих місць зустрічається і у древньогрецького історика [[Геродот]]а: він захоплювався стінами Вавилона — такої ширини, що на них могли роз'їхатися дві бойові [[колісниця|колісниці]], прирахував до [[Сім чудес світу|чудес світу]] «[[сади Семіраміди|висячі сади Семіраміди]]». Такі свідчення довго викликали сумніви. Було незрозуміло, куди могла зникнути велика цивілізація. [[XIX ст.]] приголомшило світ грандіозністю своїх археологічних відкриттів, зроблених в долинах Тигру і Єфрату. Були розкопані найбільші міста Месопотамії. Зусиллями цілої плеяди чудових вчених розшифрована писемність, що дозволило підтвердити історичну основу біблійних розповідей, пересвідчитися в достовірності оповідань [[Геродот]]а, досить детально реконструювати минуле Дворіччя.

=== Стародавнє Межиріччя ===

У Месопотамії дуже рано (за останніми даними, раніше, ніж у [[Стародавній Єгипет|Єгипті]]) розпочалося будівництво іригаційних споруд. [[Іригація]] мала планомірний, крупномасштабний характер. Геродот в "«Історії"» писав, що вся Вавилонія помережена каналами. Розливи Євфрата бувають дуже сильними, але нечастими. Тому викопувалися величезні [[котлован]]и, вони заповнювалися водою під час розливу — так створювався запас води на час засухи. Геродот описує найбільший з каналів - — судноплавний канал, проритий між Тигром і Євфратом. Він тече в південно-східному напрямку і з Євфрату впадає в Тигр.

Накопичений досвід став використовуватися в будівництві. Воно велось дуже розумно і сплановано. Правильність планування пильнувалась дуже суворо. Згідно з одним з текстів, людину, яка при споруджені будинку порушувала правильність вулиці, вийшовши за межу дозволеної лінії, прирікала на смерть: саджали на палю на даху власного будинку. Вулиці міст були широкими та прямими. Головна вулиця ассирійського царства Ніневії мала в ширину 26 метрів. У столиці зводили три- й чотириповерхові будинки. Наприкінці IV тисячоліття до н. е. шумери збудували перші на планеті [[місто|міста]] — [[Ур]], [[Урук]], [[Лагаш]]. У них складаються і перші [[державні структури]]. Виникає [[монументальна архітектура]]. Під час розкопок була знайдена статуя [[жрець|жерця]], правителя шумерского міста Лагаш на ім'я [[Гудеа]], який жив у XXI столітті до н. е. Він зображений з планом майбутнього храму в руках. Це одночасно свідчення і високої будівельної техніки, і того значення, яке правителі додавали будівельним роботам. Монументальне будівництво, як і іригація, — яскравий приклад перемоги людини над несприятливими природними умовами. Справа в тому, що в Месопотамії немає готових будівельних матеріалів — каменю, дерева. Усі гігантські будови зводилися з глиняної [[цегла|цегли]].

Постійні війни диктували необхідність оборонних споруд. Міста Межиріччя стали справжніми фортецями. Про столицю Ассирії — [[Ніневія|Ніневію]] — говорили: «Та, яка своїм сяйвом відкидає ворогів». Зубці її стін, що досягали 20  м у висоту, прикрашала цегла, покрита блакитною [[глазур]]'ю із золотою блискучою смугою. Вавилон оточували чотири кільця стін. Головні ворота були присвячені богині [[Іштар]]. За наказом царя [[Навуходоносор II|Навуходоносора]] до них побудували дорогу надзвичайної краси і абсолютної неприступності для можливого ворога. З двох сторін підносилися семиметрові стіни. Вимощена ця дорога була величезними плитами з білого [[вапняк]]а. На кожній плиті вибитий напис: «Я — Навуходоносор,… Вавилонську вулицю вимостив…». Bce, що робилося в державі, вважалося заслугою винятково його правителя. Саме за Навуходоносора II будівнитцво набуло особливого розмаху. Завоювавши великі території, він використовув величезну кількість рабів для будівництва. Він будував не лише в своїй столиці-Вавилоні, а й в інших містах- Ур, Урук, Кіш, Ніппур, Борсіппа- скрізь зводили храмові башти-зикурати. Саме йому приписують будівництво легендарної Вавилонської вежі ([[Етеменанкі]]).

Безумовно, найбільше досягнення культури Месопотамії&nbsp;— [[писемність]]. Вперше її створили шумери в IV тисячолітті до н.&nbsp;е. Спочатку з'явилося малюнкове письмо&nbsp;— [[піктографія]]. Потім поступово окремі знаки почали передавати вже не слово, а [[склад (мовознавство)|складсклади]]и і [[мовний звук|звукзвуки]]и, малюнки змінили своє зображення&nbsp;— виник [[клинопис]]. Для записів використовувався найпоширеніший природний матеріал у Дворіччі&nbsp;— [[глина]]. З ретельно обчищеної глини виготовляли табличку, напис наносили очеретяною паличкою або металевим стрижнем (писемність отримала свою назву за формою отриманих клиноподібних рисок); готову табличку обпалювали в спеціальних печах<ref>[http://undiasd.archives.gov.ua/doc/konferenciji/21-22_05_2015/presentations/levchenko.pdf Л.&nbsp;Л. &nbsp;Левченко. "«НАРОДЖЕННЯ АРХІВІВ І ПРОФЕСІЇ АРХІВІСТА: середина IV –&nbsp;— середина I тисячоліття до н.&nbsp;е., Месопотамія"». Виступ на Всеукраїнській науково-практичній конференції “Архіви –«Архіви&nbsp;— наука -&nbsp;— суспільство: шляхи взаємодії”взаємодії» (21–22 травня 2015 р)]</ref>. На основі шумерської писемності сформувалися клинописні системи Аккаду, Вавилонії, Ассирії.

Багатими для свого часу були і математичні знання: [[чотири арифметичні дії]], [[Піднесення до степеня|піднесення до квадрата]] і добування [[квадратний корінь|квадратного кореня]], обчислення [[площа|площі]] [[геометрична фігура|геометричних фігур]]. Сучасний розподіл [[коло|кола]] на 360 [[Градус (геометрія)|градусградусів]]ів і [[година|години]] на 60 [[хвилина|хвилин]] має в своїй основі ассиро-вавилонської [[шістдесяткова система числення|шістдесяткову систему лічби]].

== Археологічні дослідження ==

Науковці зазначають, що археологічні дослідження археологічних пам'яток Месопотамії розпочалося в 40-і роки XIX &nbsp;ст.

Під час експедиції французів і англійців було знайдено рештки палаців. Найбільш вдалими є розкопки [[Остин Генри Лэйард|Лейярда]] в 1845 - 1851 1845—1851&nbsp;рр. Він відкрив руїни ассирійських столиць Калаха і Ніневії. Особливу історичну цінність мають написи, виявлені Лейярд в руїнах ассирійських палаців. Роботу Лейярд продовжували Рассам і Сміт; їх розкопки дали великий матеріал для вивчення історії та культури Ассирії.

Не менш великі розкопки були проведені у другій половині XIX &nbsp;ст. в Південній Месопотамії, де археологи виявили руїни найдавніших шумерийских міст, висхідних до кінця четвертого тисячоліття до н. &nbsp;е. Де-Сарзек і Хезе виявили на місці сучасного [[Телло]] залишки давньошумерського міста Лагаша (Ширпурла).

Найбільш великі і систематичні розкопки були проведені в перших десятиліттях XX &nbsp;в. в різних куточках Месопотамії. У Шуруппаці, в Уруці, Ель-Обеіда і в Джемдет-Наср були виявлені найдавніші поселення, висхідні до епохи неоліту. Особливо великі розкопки були проведені на території трьох великих міст Месопотамії: Ура, розташованого в південній частині Дворіччя, в країні Шумер, Ешнунни, що лежала в середній частині Месопотамії, в країні Аккад, і Марі -&nbsp;— великого міста, що знаходився на березі Євфрату.

Дуже цінні результати дали розкопки древнеаккадского міста Еншунни, в руїнах якого були виявлені залишки древніх храмів і величезного розкішного палацу, який будувався і перебудовувався протягом двох століть (XX - XVIII XX—XVIII&nbsp;ст. до н.&nbsp;е.).

Нарешті, в 1933-1936 1933—1936&nbsp;рр. були розкопані руїни столиці держави Марі, нерідко згадується в написах часів вавилонського царя Хаммурапі (XVIII &nbsp;ст. до н.&nbsp;е.). У руїнах цього міста були виявлені залишки великого храму, величезного палацу, також добре збереглася школа. Найбільший інтерес серед знахідок представив великий архів цінних історичних документів.

* [[56000 Месопотамія]] -&nbsp;— астероїд, названий на честь місцевості.