Оґанесон: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
SoloWay (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
SoloWay (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 41:
=== Найменування ===
[[Файл:Dubna House Scientiests.JPG|міні|292x292пкс|Фасад [[Об'єднаний інститут ядерних досліджень|Об'єднаного інституту ядерних досліджень]] у [[Дубна|Дубні]], де і було здійснено синтез Оганесону.]]
Відповідно до {{Не перекладено|Передбачені Менделєєвим елементи|Менделєєвської номенклатури для неназваних і невідкритих елементів|en|Mendeleev's predicted elements}} Оганесон також називають ''ека-радоном'' (до 1960 — ''ека-еманація'', [[Еманація (хімія)|Еманація]] є старою назвою [[Радон]]у). 1979 року IUPAC надала ще не відкритому елементові {{Не перекладено|Систематична назва елемента|систематичну|en|Systematic element name}} [[Екземплифікант|тимчасову назву]] ''унуноктій'' і символ ''Uuo'', рекомендуючи вживати саме їх, допоки елемент офіційно не відкриють. Хоча назва здобула чи не абсолютного вжитку у хімічній спільноті на всіх рівнях, від шкільних хімічних лабораторій до професійних посібників, серед науковців здебільшого вживався термін ''сто вісімнадцятий'' ''елемент'' із символом ''118,'' або ж навіть просто ''сто вісімнадцятий.''
Рядок 52 ⟶ 53:
== Характеристики ==
=== Стабільність ядра й ізотопи ===
: ''Докладніше: {{не перекладено|Ізотопи Оганесону||en|Isotopes of oganesson}}''
{{див. також|Острів стабільності}}
[[Файл:Острів стабільності.png|міні|400x400пкс|Оганесон (118 рядок) є дещо понад [[Острів стабільності|островом стабільності]] (обмежений білим колом), а тому його ядра є дещо стабільнішими, ніж передбачалося.]]Стабільність ядер атомів різко зменшується із збільшенням [[Атомний номер|протонного числа]] для елементів, що розміщені в періодичній системі після [[Плутоній|Плутонію]], найважчого {{Не перекладено|Примордіальні нукліди|примордіального елементу|en|Primordial nuclide}}, тож усі ізотопи з [[Атомний номер|атомним числом]] понад 101 є [[Радіоактивність|радіоактивними]] та мають менший за добу [[період напіврозпаду]] (за винятком [[Дубній|Дубнію]]-268). Ні один хімічний елемент із протонним числом понад 82 (після [[Мідь|Купруму]] в періодичній системі) не має стабільних ізотопів. Тим не менш, хоч про магічні ядро відомо ще недостатньо, однак спостерігається дещо підвищена стабільність ядер у 110—114 елементів, знання про що і призвело до утворення в ядерній фізиці терміну [[Острів стабільності|''острів стабільності'']]. Цей, запропонований професором [[Каліфорнійський університет|Каліфорнійського університету]] [[Ґленн Теодор Сіборґ|Ґленном Сіборґом]], концепт закладає теоретичні підвалини для розуміння причин триваліших за обчислені [[Час життя|реченців життя]] {{Не перекладено|Трансактиноїдні елементи|надважких|en|Transactinide element}} елементів. Оганесон є радіоактивним елементом із періодом напіврозпаду меншим за [[Секунда|мілісекунду]], що є, однак, більшим за деякі передбачення значення, надаючи підтвердження концепції острова стабільності.
Обчислення, що ґрунтуються на моделі [[Тунелювання|квантового тунелювання]], припускають можливість існування декількох нейтронно-надлишкових ізотопів Оганесону із періодом альфа-напіврозпаду близьким до 1 мс.
Рядок 70 ⟶ 69:
Очікується, що Оганесон буде найбільш [[Поляризовність|поляризованим]] елементом із усіх донині відомих, будучи майже двічі полярнішим за Радон. Беручи до уваги властивості інших благородних газів, очікується, що [[температура кипіння]] Оганесону становитиме 47—107 °C, що дуже відрізняється від раніше обчислених –26 та –10 °C. Навіть з такою великою похибкою надзвичайно малоймовірно, що Оганесон буде газоподібним за [[Нормальні умови|нормальних умов]]. А позаяк діапазон рідкого стану в інертних газів є дуже вузьким — від 2 до 9 градусів — Оганесон повинен би бути твердим за нормальних умов (навіть будучи [[Одноатомний газ|одноатомним]], як і решта благородних газів).
Передбачається, що через свою величезну поляризованість, Оганесон матиме аномально низьку [[Енергія іонізації|енергію іонізації]] (таку ж, як і в [[Мідь|Купруму]], що є набагато меншою за Флеровієву та всього 70 % Радонової) та належатиме до [[Фізика конденсованих середовищ|конденсованої фази]]
=== Можливі сполуки ===
| |||