'''Царський резидент''' — посада, запроваджена після [[Полтавська битва|Полтавської битви]] 1709 за указом російського царя [[Петро I|Петра I]] від 29 (18) липня 1709. Першим '''Р.ц.''' став стольник А.Ізмайлов, який у своїй роботі керувався офіційними і таємними царськими статтями. Офіційно '''Р.ц.''' доручено разом із гетьманом[[гетьман]]ом наглядати за [[Запорожці|запорожцями]], аби перешкодити їхньому згуртуванню, а також спільно з гетьман.гетьманською владою вирішувати зовнішньополіт.зовнішньополітичні питання. '''Р.ц.''' надано право контролювати обрання та службові призначення представників [[Козацька старшина|старшини]], покарання їх смертю тощо. Тим часом таємні царські статті націлювали його стежити за політ.політичною лояльністю гетьмана [[Іван Скоропадський|І.Скоропадського]] та ін.інших представників укр.української верхівки щодо Рос.Російської д-видержави, а також перешкоджати міжнар.міжнародним відносинам [[Гетьманщина|Гетьманщини]]. '''Р.ц.''' належало дбати про утримання спец.спеціальних рос.російських полків на випадок небажаних для Росії політ.політичних змін в Україні, контролювати роботу фінансової системи Гетьманщини тощо. У вересні 1710 замість А.Ізмайлова було призначено двох царських резидентів — думного дяка А.Вініуса та стольника Ф.Протасьєва (перебував при І.Скоропадському до квітня 1722). У наданій їм новій таємній інструкції з'явилося положення про розслідування доносів на гетьмана і старшину, яке було розширене в таємних пунктах, наданих Ф.Протасьєву в липні 1718. Згідно із цим документом Р.ц. потрібно було домагатися загострення соціальних суперечностей в укр.українському сусп-вісуспільстві, аби зміцнити царську владу в Гетьманщині. Посада '''Р.ц.''' проіснувала до 1722. Була ліквідована у зв'язку із заснуванням [[Малоросійська колегія|Малоросійської колегії]].
