Рамакхамхаенг: відмінності між версіями

'''Пхо Кун Рамакхамхенг''' ({{lang-th|พ่อขุน รามคำแหง มหาราช}}; Pho Khun Ramkhamhaeng; близько [[1237]]-[[1247]]  — [[1298]])  — третій король династії Пхра Руанг, правив [[Сукхотай (царство)|Королівством Сукотай]] (середньовічним попередником сучасного [[Таїланд]]у) протягом [[1279]]-[[1298]], за часів його найбільшого розквіту. Під час його правління розроблений [[тайський алфавіт]], а [[Тхеравада|тхеравадійський буддизм]] став державною релігією королівства. Варто зауважити, що велика частина даних про нього може бути недостовірна та могла бути поширена в XIX столітті для того, щоб узаконити тодішній уряд перед загрозою з боку великих держав.

Утворив союз із [[Юань (династія)|Юаньською династією]] [[Монгольська імперія|Монгольської Імперії]]. Крім того, у нього були хороші відносини з лідерами сусідніх міст-держав, наприклад, з [[Нгам Муанг]]ом, правителем [[Пхаяо]] (чию дружину він, за переказами, спокусив) і [[Менграй Великий|Менграєм Великим]]  — правителем [[Чіангмай]]. Розширив розміри свого королівства від [[Лампанг]]у, [[Пхреє]] та [[Нан]]у на півночі, до [[Накхонситхаммарат]]у на півдні, та від [[Пхітсанулок]]у та [[В'єнтьян]]у на сході, до міст-держав [[Мони|Монів]] у [[Бірма|Бірмі]] на заході.