Відмінності між версіями «Гідрати»

726 байтів вилучено ,  3 роки тому
нема опису редагування
[[Файл:Na+H2O.svg|міні|праворуч|200пкс|Гідратація катіону Na<sup>+</sup>]]
'''Гідра́ти'''&nbsp;— [[сольват]]ні комплекси, які містять зв'язані [[молекула|молекули]] [[вода|води]], що можуть входити до їїїхньої структури.
 
Координування молекул води відбувається за рахунок [[донорно-акцепторний зв'язок|донорно-акцепторної взаємодії]]: атом оксигенуОксигену у молекулі води має неподілені пари електронів, на ньому зосереджується частково негативний заряд, тому він може притягатися до позитивно заряджених частинок-катіонів[[катіон]]ів (зазвичай, ними є [[метали]]), які утворюються у розчині внаслідок [[електролітична дисоціація|дисоціації]].
 
[[Файл:Copper sulfate.jpg|міні|праворучліворуч|200пкс150пкс|Кристалогідрат CuSO<sub>4</sub>·5H<sub>2</sub>O]]
Як правило, гідрати є нестійкими сполуками, що легко розкладаються при випарюванні розчину. Однак, існують і такі гідрати, що утримують молекули води у своїй кристалічній структурі і виділяються з [[розчин]]ів у формі [[кристалогідрат]]ів. Кристалогідрати характерні також для природних [[горючий газ|горючих газів]].
 
У водних розчинах катіони багатозарядних металів завжди утворюють [[аквокомплекси]], які, на відміну від гідратів, мають чітко визначену кількість координованих молекул води (відповідно до [[координаційне число|координаційного числа]] металу-комплексоутворювача): [Be(H<sub>2</sub>O)<sub>4</sub>]<sup>2+</sup>, [Co(H<sub>2</sub>O)<sub>6</sub>]<sup>2+</sup> тощо. Аквокомплекси відрізняються від кристалогідратів міцнішим зв'язком між молекулами H<sub>2</sub>O та металом. Окрім того, молекули води можуть бути одночасно координованими у комплексі та кристалі: [Fe(H<sub>2</sub>O)<sub>6</sub>]SO<sub>4</sub>·2H<sub>2</sub>O.{{clear}}
 
Сесквігідрати — гідрати з загальною формулою Х·1.5Н<sub>2</sub>О, де певна речовина (Х) кристалізується з 1.5 молекулами води.
== Див. також ==
{{Commonscat|Hydrates}}
* [[Гідрати вуглецевих газів]]
* [[Гідрати природних газів]]
* [[Сольвати]]
 
== ЛітератураДжерела ==
* {{МГЕ|nocat=1}}
* {{книга|автор=Глинка Н. Л. |частина= |посилання частина= |заголовок=Общая химия |оригінал= |посилання= |відповідальний=А. И. Ермакова |видання=30 |місце=М. |видавництво=Интеграл-Пресс |рік=2003 |том= |сторінки= |сторінок=728 |серія= |isbn=5-89602-017-1 |тираж=}} {{ref-ru}}
* {{книга|автор= |частина= |посилання частина= |заголовок=Химический энциклопедический словарь |оригінал= |посилання= |відповідальний=И.&nbsp;Л.&nbsp;Кнунянц |видання= |місце=М. |видавництво=Сов. энциклопедия |рік=1983 |том= |сторінки= |сторінок=792 |серія=}} |isbn= |тираж={{ref-ru}}
 
* Глосарій термінів з хімії // Й.Опейда, О.Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л.М.Литвиненка НАН України, Донецький національний університет — Донецьк: «Вебер», 2008. — 758 с. — ISBN 978-966-335-206-0
{{chem-stub}}
[[Категорія:Гідрати|*]]