Смотрич згадується в руських літописах.
В [[:1240]] р. його зруйнували татари.
Князі [[Коріятовичі]] зробили Смотрич столицею Подільського князівства.
[[:1375]] р. Смотрич належав подільському князю [[Олександр Коріатович|Олександру Коріатовичу]]. Його брат [[Юрій Коріатович|Юрій]] мав тут резиденцію.
[[:1430]] р. Смотрич належав великому князю литовському [[Вітовт]]у.
[[:1570]] р. Смотрич належав до Кам'янецького староства [[Річ Посполита|Речі Посполитої]].
[[:1615]] р. за люстрацією належав [[брацлавські воєводи|брацлавському воєводі]] [[Ян Потоцький (староста генеральний)|Яну Потоцькому]] (помер 1611 р.).<ref name="П1">{{SgKP|X|919|Smotrycz}}</ref>
[[:1764]] р. Смотрич належав [[Теодор Потоцький|Теодору Потоцькому]] — сину смотрицького старости, [[Брацлавські каштеляни|брацлавського каштеляна]] [[Ян Потоцький (брацлавський каштелян)|Яна Потоцького]] (помер 1744 р., син [[Потоцький Юзеф Станіслав|Юзефа Станіслава Потоцького]] та Елєонори з Реїв<ref>''M. Nagielski.'' Potocki Józef Stanisław (Stanisław) h. Pilawa (zm. 1722) / [[Polski Słownik Biograficzny]].— Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1984.— t. XXVIII/1, zeszyt 116.— 178 s.— S. 57. {{ref-pl}}</ref><ref>[http://mariusz.eu.pn/genealogia/rody/potoccy03.html Potoccy (03)] {{ref-pl}}</ref>).
[[:1791]] р. побудована [[ратуша]].
Наприкінці [[:XIX]] та на початку [[:ХХ]] століть у Смотричу виникли сільський банк, вальцьований млин, гончарні і ткацькі промисли. Смотрич відомий високим мистецтвом розписної художньої кераміки. З [[:XVIII]] ст. тут виробляють поливяні миски, полумиски, баньки, іграшки. Вироби з Смотрича зберігаються в музеях Києва, Львова, Полтави, Ленінграда, Кракова і Дніпропетровська.
Смотрич (з березня [[:1923]] по грудень [[:1962]] року) — районний центр УРСР, селище міського типу, центр селищної Ради.
=== Храми Смотрича ===
|