Після смерті Мехмеда Кепрюлю 31 жовтня 1661 року Фазіл Ахмед Кепрюлю призначається новим великим візирем. Із самого початку він стикнувся з протистояння з австрієюАвстрією, водночас тривала війна з [[Венеційська республіка|Венеційською республікою]]. Влітку 1663 року Фазіл Ахмед Кепрюлю рушив до австрійської Угорщини. У липні—серпні він захопив міста Нове-Замки, Нітра, Новий Граф. Все це викликало занепокоєння у Європі. Тому імператоруімператор [[Леопольд I Габсбург|Леопольду I]], отримавши допомогу від папи римського та німецьких курфюрстів, атакував фортецю [[Надьканіжа]]. Великому візирю вдалося врятувати цю фортецю, після чого він захопив Зерінвар, Кішкомаром, Еґерсег, Еґервар, Орадя, Кемендвар, зруйнував фортецю Секейхід. Після цього рушив до Раабу. Проте біля ріки неподолік міста [[Битва під Сентготтхардом|зазнав поразки]] від [[Раймунд Монтекукколі|Раймунда Монтекукколі]]. Проте головні силиосманськоїсили османської армії були збережені, подальші спроби зламати спроти австрійців був невдалим. Тому Фазіл Ахмед Кепрюлю 10 серпня 1664 року уклав з Австрією мир у [[Вашварський мир|Вашварі]]. Згідно з умовами миру за османською імперією зберіглися усі захоплені землі. Втім османські війська залишали Трансильванію, яка зберігала васалітет від османів. Разом з тим була зруйнована фортеця Нове-Зрін, родовий маєток хорватських магнатів Зрінських, головних ворогів Османської імперії у Далмації.
