Роберт Бойль: відмінності між версіями

Вивчаючи природу, він був послідовником [[Бекон Френсіс|Бекона Веруламського]], противником схоластичної філософії і надавав перевагу дослідам перед умозаключеннямиумовиводами; іноді цей напрямокпідхід заважав йому робити узагальнення смислузмісту зауважених ним явищ. Важливий фізичний закон стискання газів, який носить тепер його ім'я (закон Бойля — Маріотта), залишився б, можливо, непоміченим Бойлем, якщо б не першепочаткове зауваження його учня Річарда Таунлі нащодо правильності стасканнястискання газів із збільшенням тиску в дослідах Бойля.

ВУ Бойлі втілювалася реакція попереднього схоластичного напрямку, що так довго панувавшапанувала в науці і слугувала гальмом в дослідденні природи: всі його експериментальні роботи ій твори показуютьвказують на вид могутнє значення дослідадосліду ув фізиці і хімії. Крім відкриття закону стиску газів, а вламневласне залежності пружності газу від зайнятого нимйого об'ємомоєму, Бойль показав, що тепла вода закипає при розрідженні оточуючогоповітря їїнад повітрянею, але не узагальнив значення цього важливого досліду, тобто не показав, що [[температура кипіння]] води взагальномузагалом залежить від тиску повітря іта парупари води на її поверхні.

Він довів, що явище капілярності[[капіляр]]ності, а власне підняття рідини у вузьких трубках, відбувається і в розрідженному просторі, чим заперечив існуванняпопулярної тоді думкадумкм, що в цьому явищі бере участь [[атмосферний тиск]]. Дослід йому довів також, що сифон не може в розрідженному повітрі служити для переливання рідин, що дим, як і всяке інше тіло, падає, отже на нього діє сила тяжіння, що тертя тіл і гашення вапна виділяють теплоту і в розрідженному повітряному просторі.

Ці іта багато інших дослідів Бойль проводив за допомогою [[Повітряний насос|повітряного насоса]], який був винайденийвинайденого [[Отто фон Ґеріке]] і одержаввдосконалного різні удосконалення в руках Бойля. Після появи праць ГерікеҐеріке, в яких описані його досліди над електрикою і магнетизмом, Бойль занявся відтворенням цих дослідів і вніс до них, як завжди, дещо нове; однак він іноді помилявся, як, наприклад, в том випадку, коли допускав, що залізо відпадає від магніту під ковпаком повітряного насоса внаслідок розрідженного повітря.

Бойль проводив і оптичні дослідження та зробив висновок, що колірикольори не складають власне приналежності речовини, а походять від деяких змін, що створюються світлом на поверхні тіл, внаслідок чого вони по різному діють на зір; взагалі він вважав, що всі кольори суть видозміни білого. Необхідно було б довго перераховувати всі досліди Бойля, з яких встановлюються ті чи інші нові факт; але згадаємо про величезну силу розширення, яка виникає при замерзанні води, він довів, заморозивши воду, наповнивши нею залізну трубу; при утворенні льоду залізна труба була розірвана з одного кінця. Бойль переконався, що лід випаровується навіть при низьких температурах, що солі у змішуванні з льодом або снігом створюють охолодження і при цьому перетворюються в рідину — важливе зауваження.