Вікіпедія

Генріх VI (імператор Священної Римської імперії): відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
уточнення, категоризація
Рядок 1:
[[Файл:JindrichVIStauf trun.jpg|міні|праворуч|200пкс| Генріх VI]]
{{Otheruses|Генріх VI}}
'''Генріх VI''' ([[1165]] — [[1197]]) — король [[Німеччина|Німеччини]] з [[1169]] до [[1197]] року, [[цісар]] з [[1191]] до [[1197]], [[король]] Сицилії з [[1194]] до 1197 року. Походив з династії [[Гогенштауфени|Гогенштауфенів]].
 
== Життєпис ==
 
=== Молоді роки ===
Народився у місті [[НейменгенНеймеген]] у родині [[Фрідріх I Барбаросса|Фрідриха Барбаросси]], цісаря, та Беатріс Бургундської. Він отримав гарну освіту, писав вірші. У 1168 році став королем Німеччини разом з батьком, а у 1169 році [[Римський король|королем римлян]]. У дорослому віці виконував різні доручення цісаря. У 1187 році Фрідріх Барборосса влаштував шлюб Генріха з тіткою короля Сицилії Констанцією. В цьомуЦього ж роціроку, 27 січня, Генріх стає королем Італії.
 
У [[1188]] році Генріх супроводжував новообраного папу римського [[Климент III|Климента III]] до Рима. Тут він замирив понтифіка[[понтифік]]а з громадянами. У [[1189]] році Генріх вів перемовини з папським престолом щодо умов [[Третій хрестовий похід|Третього хрестового походу]], подальших стосунків імперії з папою римським. Було досягнуто порозуміння щодо коронування Генріха на цісаря ще за життя Фрідріха Барбаросси.
 
Відправившись у Третій хрестовий похід Барбаросса передав владу над Німеччиною та Італією синові. Після загибелі батька у 1190 році Генріх став готуватися до коронації на цісаря. Вона відбулася без проблем 15 квітня 1191 року у Римі. Коронував Генріха папа римський [[Целестин III]].
Рядок 15:
Генріх VI продовжував політику свого батька щодо зміцнення влади династії Гогенштауфенів всередині імперії, розширення впливу та ваги імперії зовні. У 1191 році Генріх вдерся до півдня Італії, намагаючись закріпити свої права на [[Сицилійське королівство]]. Втім, хвороби у війську змусили цісаря відступити. Водночас повстав [[Генріх Вельф]], син [[Генріх Лев|Генріха Лева]]. По поверненню до Німеччини Генріх VI швидко розбив супротивника й змусив залишити країну.
 
У 1191 році васал та союзник Генріха [[Леопольд V (герцог Австрії)|Леопольд V Бабенберг]], герцог Австрії підступно захопив у полон [[Річард I Левове Серце|Річарда I Левове Серце]], короля Англії. У [[1192]] році цісар Генріх витребував Річарда до себе. Навзаєм Леопольд Австрійський отримав 50 тисяч [[Марка (вагова і грошова одиниця)|марок]] сріблом. На [[Рейхстаг (Священна Римська імперія)|Рейхстазі]] у [[Шпаєр]]і Генріх VI вирішив судити короля Англії, закидаючи тому різні провини під час Третього хрестового походу. Генріх бажав повністю підкорити собі Річарда I й королівство Англійське з огляду на те, що останній був родичем та союзником Вельфів. Водночас Генріх VI вступив у союз з [[Філіп II Август|Філіпом II]], королем Франції. Але згодом дипломатичні здібності короля Річарда I Англійського перевершили потуги цісаря Генріха VI. Річард, перебуваючи у полоні, зумів організувати потужну опозицію проти цісаря. Туди увійшли герцог Брабантський і Лімбурзький, маркграф Герман Веттін Тюринзький та Мейсенський, архієпископ Бруно Кельнський, архієпископ Майнцський, герцог Бертольд Церінген. До того ж після конфлікту навколо єпископства[[єпископ]]ства Льєзького у 1192 році папа римський також став підтримувати Річарда I. З огляду на це все Генріх VI вдовольнився викупом у 150 тисяч марок сріблом та формальною васальною присягою.
 
У 1194 році помер [[Танкред I (король Сицилії)|Танкред Лечче]], король Сицилії. Генріх VI знову пішоврушив на південь Італії. Тут він розбив війська королеви Сибілли, регентші малолітнього короля Вільгельма, змусив її врешті-решт зректися від імені сина трону. ВТоді цей же часж виникла змова норманських баронів. Генріх VI її жорстко придушив. Сибіллу та трьох її доньок відправив до замку Гоенбург у Німеччині, а Вільгельма наказав осліпити та запроторити до віку у замок Гоенемс. після цього Генріх VI став ще королем Сицилії. В цьому ж році арабські володарі Тунісу визнали над собою владу Священної Римської імперії.
 
Після цих успіхів цісар став готуватися до нового хрестового походу. Для зміцнення своїх позицій цісар Генріх VI вирішив зробити владу Гогенштауфенів спадковою. Втім на Вормському Рейхстазі 1195 року ця вимога була відкинута німецькими володарями. Після цього Генріх повернувся на південь Італії, де продовжив приборкання місцевих баронів. Водночас його владу визнають правителі кілікійської Вірменії, Антіохії та Кіпру.
Рядок 24:
 
== Родина ==
Дружина — Констанція (1154—1198), донька [[Рожер II|Рожера II]], короля Сицилії.
 
Діти:
* [[Фрідріх II (імператор Священної Римської імперії)|Фрідрих]] (1194—1250).
 
== Джерела ==
* Peter Csendes: Heinrich VI. (Gestalten des Mittelalters und der Renaissance). Darmstadt 1993. {{ref-de}}
 
== Посилання ==
Рядок 41:
 
[[Категорія:Імператори Священної Римської Імперії]]
[[Категорія:Уродженці Неймегена]]
[[Категорія:Правителі Сицилії]]
[[Категорія:Померли в Мессіні]]
[[Категорія:УродженціПомерли Неймегенавід пневмонії]]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Генріх_VI_(імператор_Священної_Римської_імперії)