Лазарчук Андроник Григорович: відмінності між версіями

[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 30:
Народився [[15 січня]] [[1870]] р. в селянській родині в с. [[Уховецьк]] (нині [[Ковельський район]]) на [[Волинська область|Волині]]. У [[1881]] році почав навчатися у [[Ковель|ковельського]] маляра-іконописця, у [[1886]]—[[1889]] роках вчився в живописній майстерні [[Почаївська лавра|Почаївської Лаври]]. У [[1897]] році закінчив Петербурзьку Академію мистецтв, навчався на Педагогічних курсах при Академії та у майстерні професора Маковського у [[1899]]—[[1900]] рр.
 
Упродовж усього життя викладав малювання і креслення в навчальних закладах у [[Почаїв|Почаєві]], [[Ковель|Ковелі]], с. [[Великі Дедеркали]] ([[Тернопільська область]]), [[Кременець|Кременці]], [[Конотоп|Конотопі]] та [[Борзна|Борзні]]. Підтримував стосунки з родиною [[Леся Українка|ЛесиЛесі Українки]], ілюстрував журнали «[[Рідний край (газетажурнал)|Рідний край]]» і «Молода Україна», які видавала [[Олена Пчілка]]. Працював над створенням ікон, брав участь у монументальних розписах українських храмів — Святотроїцької і Печерної церков Почаївської Лаври. Його учнями були [[Лазарчук Іполит Андроникович|І. А. Лазарчук]] — заслужений діяч мистецтв України (1968) — зачинатель Української мультиплікації, професор В. Костецький, народний художник України [[Саєнко Олександр Ферапонтович|О. Саєнко]], художник-графік [[Фрадкін Мойсей Залманович|М. Фрадкін]], [[Хворостецький Іван Федорович|Хворостецький І. Ф.]]
 
З [[1915]] р. постійно проживав у [[Борзна|Борзні]] на [[Чернігівська область|Чернігівщині]], де у [[1919]] р. очолив художні курси, а у [[1922]] р. став ініціатором заснування Борзнянського краєзнавчого музею, де зібрав твори [[Ге Микола Миколайович|М. Ге]]. Завідував музеєм у [[1922]]—[[1925]] рр. Помер у Борзні [[6 вересня]] [[1934]] року, похований на міському цвинтарі.