Переяславські статті (1674): відмінності між версіями

Я, великого государя, його царської величності Запорозького війська обозний Іван Гулак, осавул Яків Лизогуб, суддя Яків Петров, полковники, сотники зі всілякими чиновними людьми, військом Запорозьким, обіцяли Господу Богу всемогутньому перед святим його Євангелієм, за непорочною заповіддю його, що в цьому святому Євангелії вказана, що єй-єй на тому служити нам великому государю царю і великому князю Олексію Михайловичу, всієї Великої, і Малої, і Білої Росії самодержцю; і його добровірній государині цариці і великій княгині Наталії Кирилівні; і їхнім доброродним государським дітям, великому государю царевичу і великому князеві Феодору Олексійовичу, всієї Великої, і Малої, і Білої Росії; великому государю царевичу і великому князеві Іоанну Олексійовичу, всієї Великої, і Малої, і Білої Росії; великому государю царевичу Петру Олексійовичу, Великої, і Малої і Білої Росії, та їхнім государським наслідникам правдою і у вічнім підданстві пробувати постійно, і обіцяємося його царській величності всіляку істинну послугу і бажану послугу здійснювати і з жодними сторонніми государями, не тільки які в недружбі з його царською величністю пробувають, а і з тими, з якими його царська величність у явній дружбі та любові, без указу і без дозволу його царської величності жодних ні з ким посилок не мати, й іншого государя Запорозькому війську того боку Дніпра не бажати й не шукати, і на государства, які під державою великого государя, його царської величності, пробувають, не поставати жодними мірами, а де почуємо про якихось неприятелів чи, від чого Боже бережи, турських, чи кримських, чи якихось інших государств зібрання, то нам усім за достойність його царської величності і його государських наслідників, за обіцянкою нашою, як тепер перед цим святим Євангелієм обіцяли, стояти супроти всякого їхнього, государського, неприятеля і промисел на поміч чинити й битися, не хоронячи голів своїх аж до самої смерті, а де повелить нам його царська величність бути на своїй царської величності службі війська Запорозького обох боків Дніпра із воїнськими людьми і зі своїми, царської величності, боярами, та воєводами, та з воїнським людом, там нам над неприятелем промисла чинити, й битися, і в належних потребах людей не видавати й не покинути. А будучи під великодержавною рукою великого государя, його царської величності, нам слів посварних і сум’ятних ні від кого не слухати, намовникам не вірити, а нам, старшині, також і війську, гетьмана не покинути і неприятелеві государевому не видавати, а бути нам у великого государя, його царської величності, і у добровірних дітей його царської величності, і у наслідників їхніх государських у підданстві за його царської величності милостивими жалуваними грамотами і постановленими статтями, які постановлено в Переяславлі на теперішній раді при боярині, і воєводі, і наміснику білогородському, при князі Григорії Григоровичу Ромодановському із товаришами, і руками підписані, і закріплені обіцянкою нашою перед святим Євангелієм, і ті всі статті, які іменовано вище цього, ми, старшина, і все військо Запорозьке, всякого чину та віку люди, маєм тримати до смерті своєї так, як ми перед цим святим Євангелієм обіцяємо. А коли в чомусь не дотримаємо чи в чомусь переступити намислимо, то хай Господь Бог покарає нас на душах і на тілах наших, і дітей, і наслідників наших тепер і надалі в майбутні віки.

 

* {{ДІУ-2001}}

* http://litopys.org.ua/suspil/sus126.htm