Джозеф Прістлі: відмінності між версіями

'''Джозеф Прістлі''' ({{lang-en|Joseph Priestley}}, *{{ДН|13|3|1733}} — †{{ДС|6|2|1804}}) — британський [[священик]]-дисентер, натураліст, філософ, [[громадський діяч]]. Увійшов до історії перш за все як видатний [[хімік]], який відкрив [[кисень]] і [[вуглекислий газ]]. Нагороджений [[медаль Коплі|медаллю Коплі]] [[Лондонське королівське товариство|Лондонського королівського товариства]].

[[Файл:PriestleyBirthplace.jpg|thumb|left|Дім, де народився Прістлі. Малюнок XVIII  ст.]]

У 1766 році Прістлі встановив зворотну пропорційну залежність [[Закон Кулона|сили електричної взаємодії]] від квадрата відстані між [[Електричний заряд|зарядами]]. Свої результати Прістлі виклав у творі «Історія та сучасний стан електрики, з оригінальними дослідами», виданому в двох томах у Лондоні в 1767&nbsp;р. Ця робота відразу отримала визнання серед англійських учених, і її автор в тому ж році був обраний членом [[Лондонське королівське товариство|Лондонського королівського товариства]]. Твір Прістлі про електрику можна розділити на дві нерівні частини. Першу, більшу, становить огляд робіт попередників, а друга&nbsp;— опис його власних дослідів. Серед експериментів Прістлі був і дослід, що є по суті повторенням спостереження Франкліна, але проведений більш ретельно. Ось як його описує сам Прістлі: "… я наелектризував олов'яний кубок обсягом в одну кварту, що стояв на табуретці з висушеного дерева; я спостерігав, що пара коркових кульок, які були ізольовані, оскільки підвішувалися на скляній паличці, і висіли всередині судини так, що ні найменша частина ниток не виступала над його горловиною, залишаючись саме в тому місці куди і була поміщена, і ні в найменшій мірі не відчували впливу електрики; однак якщо палець чи будь-яке тіло проводить з'єднувалось із землею, торкалося кульок або навіть якщо його просто підносили до них, коли вони знаходилися поблизу горловини посудини, вони негайно розділялися, відчуваючи притягання в різні боки, так само вони вели себе при витягуванні вгору в той момент, коли нитки виступали над горловиною посудини ".<br/>Далі Прістлі описав різні варіанти цього досліду, а потім сформулював висновок: «Чи можна не зробити висновку з цього експерименту, що притягання електрики підкоряється тим же законам, що й тяжіння, і тому змінюється обернено до квадратів відстаней; оскільки легко показати, що якщо б Земля мала форму оболонки, то тіло, що знаходиться всередині неї, не притягалися б до однієї сторони сильніше, ніж до іншої». У 1766 році Прістлі висловив думку про те, що електричні сили підпорядковуються закону "зворотних квадратів ", за аналогією до закону всесвітнього тяжіння [[Ісаак Ньютон|Ньютона]]. У «Математичних засадах натуральної філософії» Ньютон розглянув задачу про те, яка сила діє на тіло, поміщена всередину сферичної оболонки, і показав, що ця сила дорівнює нулю. Висновок Ньютона справедливий для будь-яких сил, що підкоряються закону «зворотних квадратів». При цьому сила не діє на тіло тільки усередині сферичної однорідної кулі. Якщо порушені будь-які умови сферичності кулі, або умови її однорідності це твердження перестає бути справедливим. Слід зазначити, що форма посудини, з якою експериментував Прістлі, була далека від сферичної. Отже, розв'язок задачі Ньютона не застосовується до досліду Прістлі і його висновок ґрунтується на дуже грубої аналогії між дією електричних і гравітаційних сил. У той же час подальший розвиток науки показало, що «нульовий» метод, тобто метод, заснований на доказі рівності нулю сили, може бути досить ефективним при обґрунтуванні закону «зворотних квадратів».

Джозефа Прістлі по праву можна вважати одним з основоположників сучасної хімії. Хімія-одна з наук про природу. Його основні хімічні дослідження були присвячені вивченню [[гази|газів]]. У цій галузі йому належить ряд найбільших відкриттів. У 1771 Прістлі відкрив [[фотосинтез]], виявивши, що [[повітря]], зіпсоване [[Горіння|горінням]] або диханням, знову стає придатним для дихання під дією зелених частин рослин. У 1778&nbsp;р. він довів, що при фотосинтезі рослини поглинають [[вуглекислий газ]] і виробляють [[кисень]]. У 1772&nbsp;р. Прістлі, діючи розведеною [[Нітратна кислота|Нітратною кислотою]] на [[мідь]], вперше отримав окис азоту&nbsp;— «селітряне повітря»&nbsp;— і знайшов, що окис азоту при контакті з повітрям буріє внаслідок утворення двоокису азоту. Користуючись для збирання газів ртутною ванною, Прістлі у 1772—1774&nbsp;рр. вперше отримав [[хлороводень]]&nbsp;— «соляно-кисле повітря» і [[аміак]]&nbsp;— «лужне повітря». Разом з іншими вченими, такими, як [[Антуан Лоран Лавуазьє|Антуан Лавуазьє]], [[Генрі Кавендіш]], [[Карл Вільгельм Шеєле|Карл Шеєле]], він сприяв утвердженню уявлень про складний склад повітря. Прістлі належить честь відкриття у 1774 році кисню. Нагріваючи окис ртуті, він виділив кисень&nbsp;— «бесфлогістонне повітря». Крім того, Прістлі у 1775&nbsp;р. отримав у чистому вигляді фтористий кремній, сірчистий газ, а у 1799&nbsp;р. оксид вуглецю. Збагативши науку багатьма новими фактами, Прістлі, однак, не зміг правильно пояснити їх і до кінця життя залишався послідовником помилкової теорії флогістону, відкинуту працями Лавуазьє, тому його теоретичні ідеї не йшли ні в яке порівняння з описаними їм дотепними і переконливими експериментами. Крім хімії, його дослідження відносяться також і до оптики. Прістлі&nbsp;— автор книги «Історія та сучасний стан відкриттів, що відносяться до зору, світла і квітів», опублікованої у 1772&nbsp;р. Роботи Прістлі отримали широку популярність у наукових колах. Він був обраний почесним доктором [[ЕдінбурзькийЕдинбурзький університет|ЕдінбурзькогоЕдинбурзького університету]], членом [[Лондонське королівське товариство|Лондонського королівського товариства]], іноземним членом Паризької і Петербурзької академій наук.

* [[5577 Прістлі]]&nbsp;— [[астероїд]], названийякий назвали на честь вченого<ref>{{DMPN}} {{ref-en}}</ref>.

* [http://webserver.lemoyne.edu/faculty/giunta/PRIESTLEY.HTML Joseph Priestley: ''Experiments and Observations on Different Kinds of Air''] {{ref-en}}

* [http://num-scd-ulp.u-strasbg.fr:8080/view/authors/Priestley,_Joseph.html Диґіталізовані твори Прістлі (Університет Штрасбурґ)] {{ref-fr}}

[[Категорія:ПомерлиАнглійські 6 лютогофізики]]

[[Категорія:ПомерлиАнглійські 1804хіміки]]