Піразинамід: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Yukh68 (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Yukh68 (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 15:
}}
'''Піразинамід''' — синтетичний [[протитуберкульозний препарат]], що є похідним [[піразин]]у, для [[пероральний прийом лікарських засобів|прийому всередину]].
== Історія ==
Уперше піразинамід був синтезований у 1936 році Дальмером і Вальтером, значно раніше, ніж було виявлено його протитуберкульозні властивості.<ref name="Zhang">{{Cytuj pismo | nazwisko = Zhang | imię = Y. | nazwisko2 = Mitchison | imię2 = D. | tytuł = The curious characteristics of pyrazinamide: a review | czasopismo = Int J Tuberc Lung Dis | wolumin = 7 | numer = 1 | strony = 6–21 | miesiąc = Січень | rok = 2003 | pmid = 12701830}} {{ref-en}}</ref> Інтерес до цієї речовини з'явився у зв'язку із дослідженнями французького вченого Шоріна у 1945 році. Він виявив, що нікотинамід інгібує ''[[Mycobacterium tuberculosis]]''.<ref>{{Cytuj pismo | nazwisko = Chorine | imię = V. | tytuł = Action de l’amide nicotinique sur les bacilles du genre ''Mycobacterium'' | czasopismo = Comp Rend Acad Sci (Paris) | wolumin = 220 | numer = | strony = 150–151 | rok = 1945}} {{ref-fr}}</ref> Ці постереження були підтверджені у 1948 році групою науковців під керівництвом Маккензі з [[США|американської]] фармацевтичної компанії «Cyanamid».<ref>{{Cytuj pismo | nazwisko = McKenzie | imię = D. | nazwisko2 = Malone | imię2 = L. | tytuł = The effect of nicotinic acid amide on experimental tuberculosis of white mice | czasopismo = J Lab Clin Med | wolumin = 33 | numer = 10 | strony = 1249–1253 | miesiąc = Жовтень | rok = 1948 | pmid = 18886322}} {{ref-en}}</ref> Од ночасно дослідження, які проводилися компаніями «Lederle»<ref>{{Cytuj pismo | nazwisko = Malone | imię = L. | nazwisko2 = Schurr | imię2 = A. | nazwisko3 = Lindh | imię3 = H. | nazwisko4 = McKenzie | imię4 = D. | nazwisko5 = Kiser | imię5 = J.S. | tytuł = The effect of pyrazinamide (aldinamide) on experimental tuberculosis in mice | czasopismo = Am Rev Tuberc | wolumin = 65 | numer = 5 | strony = 511–518 | miesiąc = Травень | rok = 1952 | pmid = 14924173}}</ref> і [[Merck & Co|«Merck»]]<ref>{{Cytuj pismo | nazwisko = Solotorovsky | imię = M. | nazwisko2 = Gregory | imię2 = F.J. | nazwisko3 = Ironson | imię3 = E.J. | nazwisko4 = Bugie | imię4 = E.J. | nazwisko5 = O’Neill | imię5 = R.C. | tytuł = Pyrazinoic acid amide; an agent active against experimental murine tuberculosis | czasopismo = Proc Soc Exp Biol Med | wolumin = 79 | numer = 4 | strony = 563–565 | miesiąc = Квітень | rok = 1952 | pmid = 14920496}}</ref> встановили у дослідженнях на мишах, що саме піразінамід є тим похідним нікотинаміду, який має найвищий протитуберкульозний ефект. Ці дослідження призвели до відкриття ще двох протитуберкульозних препаратів: [[ізоніазид]]у<ref>{{Cytuj pismo | nazwisko = Fox | imię = H.H. | tytuł = The chemical approach to the control of tuberculosis | czasopismo = Science | wolumin = 116 | numer = 3006 | strony = 129–134 | miesiąc = Серпень | rok = 1952 | pmid = 14950210}} {{ref-en}}</ref> та [[етіонамід]]у.<ref>{{Cytuj pismo | nazwisko = Rist | imię = N. | nazwisko2 = Grumbach | imię2 = F. | nazwisko3 = Libermann | imię3 = D. | tytuł = Experiments on the antituberculous activity of alpha-ethylthioisonicotinamide | czasopismo = Am Rev Tuberc | wolumin = 79 | numer = 1 | strony = 1–5 | miesiąc = Січень | rok = 1959 | pmid = 13606329}} {{ref-en}}</ref>. Впровадження піразинаміду до лікування туберкульозу проходило у нетиповий спосіб. Для препарату не проводилось ніяких досліджень ''[[in vitro]]'', а проводились виключно дослідження на лабораторних тваринах, результати яких були неоднозначними (деякі дослідження вказували на недостатню активність препарату, зокрема на [[Кавія свійська|морських свинках]])<ref>{{Cytuj pismo | nazwisko = Steenken | imię = W. | nazwisko2 = Wolinsky | imię2 = E. | tytuł = The antituberculous activity of pyrazinamide in vitro and in the guinea pig | czasopismo = Am Rev Tuberc | wolumin = 70 | numer = 2 | strony = 367–369 | miesiąc = Серпень | rok = 1954 | pmid = 13180876}} {{ref-en}}</ref>. Після серії досліджень на тваринах було проведено клінічні дослідження на хворих, у яких встановлено високу ефективність піразинаміду.<ref>{{Cytuj pismo | nazwisko = Yeager | imię = R.L. | nazwisko2 = Munroe | imię2 = W.G. | nazwisko3 = Dessau | imię3 = F.I. | tytuł = Pyrazinamide (aldinamide) in the treatment of pulmonary tuberculosis | czasopismo = Trans Annu Meet Natl Tuberc Assoc | wolumin = 48 | numer = | strony = 178–201 | rok = 1952 | pmid = 13038888}} {{ref-en}}</ref> Піразинамідом зацікавилися співробітники однієї з лабораторій [[Корнелльський університет|Корнелльського університету]] під керівництвом Уолша Макдермотта. Завдяки їх дослідженням встановлено причину низької активності препарату ''in vitro'' і високої активності ''[[in vivo]]'' (піразинамід діє виключно при кислому [[pH]], а кисле середовище наявне лише при наявності запального процесу в тканинах, при наявності [[молочна кислота|молочної кислоти]]<ref>{{Cytuj pismo | nazwisko = McDermott | imię = W. | nazwisko2 = Tompsett | imię2 = R. | tytuł = Activation of pyrazinamide and nicotinamide in acidic environments in vitro | czasopismo = Am Rev Tuberc | wolumin = 70 | numer = 4 | strony = 748–754 | miesiąc = Жовтень | rok = 1954 | pmid = 13197751}} {{ref-en}}</ref>). Вчені з команди Макдермотта також висловили припущення, що найвищу протитуберкульозну дію має основний метаболіт піразинаміду — піразинова кислота.<ref name="Konno">{{Cytuj pismo | nazwisko = Konno | imię = K. | nazwisko2 = Feldmann | imię2 = F.M. | nazwisko3 = McDermott | imię3 = W. | tytuł = Pyrazinamide susceptibility and amidase activity of tubercle bacilli | czasopismo = Am Rev Respir Dis | wolumin = 95 | numer = 3 | strony = 461–469 | miesiąc = Березень | rok = 1967 | pmid = 4225184}} {{ref-en}}</ref>
== Фармакологічні властивості ==
Рядок 20 ⟶ 23:
=== Фармакокінетика ===
Піразинамід швидко всмоктується при пероральному прийомі, максимальна концентрація в крові досягається на протязі 2—3 годин. Біодоступність препарату складає 80—90 %. Препарат створює високі концентрації в більшості тканин та рідин організму. Зберігає активність в кислому середовищі казеозних мас, тому препарат часто призначають при різних казеозних процесах. Піразинамід проходить через [[гематоенцефалічний бар'єр]]. Піразинамід проникає через плацентарний бар'єр та виділяється в грудне молоко. Препарат метаболізується в печінці з утворенням активних метаболітів. Піразинамід виводиться з організму переважно з сечею у вигляді метаболітів (70 %). Період напіввиведення препарату складає 9—10 годин; при [[ниркова недостатність|нирковій]] та [[печінкова недостатність|печінковій недостатності]] цей час може збільшуватись.
== Показання до застосування ==
Рядок 41 ⟶ 44:
== Примітки ==
{{reflist|2}}
== Джерела ==
| |||