Евальд фон Кляйст: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 236:
Видатні якості великого воєначальника Клейст виявив і на посту командувача групою армій «А», якою він командував 16 місяців. Попри те, що діяти йому довелося у винятково складних умовах, а його ініціатива обмежувалося частим втручанням Гітлера в питання оперативного керівництва військами, Клейст не допустив жодного великого оперативного промаху.
 
Після поразки під Сталінградом німецький [[Вермахт]] втратив стратегічну ініціативу на Східному фронті. Спроба перехопити її у ЧервонійЧервоної Армії [[Битва на Курській дузі|під Курськом]] успіхом не увінчалася. У цих умовах [[Вермахт]] змушений був перейти до оборони по всьому фронту, з великими труднощами відбиваючи потужні удари радянських військ. Але на багатьох напрямках відбити їх не вдавалося. В обстановці суцільних невдач, які почали переслідувати німецьку армію з кінця 1942 року, очолювана Клейстом порівняно невелика [[група армій «A»]] зуміла уникнути уготованого їй порочною стратегією Гітлера «нового Сталінграду» [[Битва за Кавказ (1942—1943)|на Північному Кавказі,]] а потім тривалий час успішно стримувала великі сили радянських військ на [[Блакитна лінія (система укріплень)|«Блакитній лінії»]] (Таманський плацдарм) та «[[Міус-фронт]]і» (на півдні Україні).
 
Всі розумні пропозиції Клейста, спрямовані на поліпшення оперативного становища своїх військ за рахунок залишення якихось районів або ділянок території, утримувати які далі було безглуздо, Гітлером, як правило, відкидалися. Виявлена їм після краху оборони на [[Південний Буг|Південному Бузі]] [[Ініціатива (військова справа)|ініціатива]], спрямована на те, щоб шляхом своєчасного відходу врятувати залишки своїх військ від повного знищення, коштувала йому втрати посади і відставки.