Іґнацій Потоцький: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
User532 (обговорення | внесок) |
переніс до Обговорення статті - не АД формально |
||
Рядок 57:
| підпис_герба =
}}
'''Іґнацій Потоцький''' гербу Золота Пілава ({{lang-pl|Ignacy Potocki}};
== Життєпис ==
Син коронного референдаря, львівського старости [[Стефан Потоцький (референдар)|Стефана Потоцького]] та його дружини Констанції з Денгофів. Внук [[Павел Потоцький|Павела Потоцького]].<ref>[http://mariusz.eu.pn/genealogia/rody/potoccy03.html Potoccy (03)] {{ref-pl}}</ref>
8 листопада 1764 року у Львові було оформлено акт дарування [[Микола Василій Потоцький|«Миколая на Бучачі, Потоці, Городенці, Печеніжині Потоцького воєводича белзького»]] (відпис знаходиться в архіві домініканів у Кракові). Згідно з ним: староста глинянський Іґнацій Потоцький (†1765) і його братанок Вінцентій (син львівського старости [[Йоахім Потоцький (львівський староста)|Йоахіма Потоцького]], †близько 1789<ref>[http://www.genealogy.euweb.cz/poland/potocki3.html Potocki family] {{ref-en}}, {{ref-pl}}</ref>) стали дідичами містечка [[Бариш]], сіл [[Бобулинці]], [[Незвисько|Незвища]], [[Гарасище|Гарасища]], [[Лука|Луки]], міста [[Золотий Потік|Потік]] (тепер Золотий Потік), сіл [[Зубрець]], [[Порохова|Порхова]], [[Незвисько|Назвисько]], [[Малі Заліщики|Залішики]], [[Соколів]], [[Русилів]], [[Космирин]], [[Костільники]], [[Губин]], [[Уніж]], [[Сновидів]], [[Возилів]], [[Стінка]], [[Коропець]], Пшеничне, Бушин, Подвока, частини села Живачани. Також всі спадкоємці мали отримати права на столове срібло та інші цінності, які знаходились в депозиті у монахів-домініканців Кам'янець-Подільського конвенту… до рівного поділу.
Поділ мав контролювати [[Теодор Потоцький]]. Цілий і детальний перелік цінностей ({{lang-pl|nobilitów}}) був у палаці М. В. Потоцького в Бучачі, доглядав за ним Каєтан Домбровскі. М. В. Потоцький зобов'язав всіх наступних спадкоємців до виплати щороку 50000 флоринів для утримання костелів Бучача, Потоку, [[Городенка|Городенки]]. Нові власники [[Золотий Потік|Потіцького]] і Бариського ключів мали доглядати, щоб в околишніх лісах не вирубувались ліси для випалювання вапна. Документи були додані до архіву урядових актів у Львові 15 листопада 1764 року, до архіву земських актів у Галичі 21 листопада 1764 року.<ref>''Skrzypecki Т. Н.'' Potok Złoty na tle historii polskich kresów poludniowo-wschodnich. — Opole
Був двічі одружений. Перша дружина: княгиня Юзефа Петронеля Сув(л)ковська (донька ловчого надвірного литовського Александра Юзефа Сув(л)ковського<ref>[http://mariusz.eu.pn/genealogia/rody/sulkowscy01.html#B7 Sulkowscy (01)] {{ref-pl}}</ref>). Син: [[Александер Потоцький|Александр]] — міністр поліції Князівства Варшавського.
Рядок 73 ⟶ 74:
** Єжи Соллогуба — старости єйшиського
** графа Фредерика Алоїзія Брюля
* Беата — дружина коронного підчашого [[Міхал Чацький (публіцист)|Міхала Чацького]] (брат [[Чацький Тадеуш|Тадеуша Чацького]]<ref>''
== Примітки ==
Рядок 82 ⟶ 83:
== Посилання ==
* [http://
{{poland-bio-stub}}
{{DEFAULTSORT:
[[Категорія:Потоцькі|
[[Категорія:Глинянські старости]]
[[Категорія:Персоналії:Бариш]]
|