Церква Миколи Притиска: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
→Історія: стиль |
→Історія: доповнення |
||
Рядок 46:
Одна з версій походження назви ''«Притиська»'' заглиблює історію храму аж до княжих часів, коли в гирлі річки [[Почайна]] біля ''притики'', тобто ''порту'' на шляху [[Шлях із варягів у греки|з варяг у греки]], постала одна з перших на теренах Русі церков, присвячена Святому Миколі. Згідно з іншою версією, при спробі пограбування храму, Святий (або його ікона) ''притис'' злодія і тримав до появи вірян.
Храм зазнав суттєвих пошкоджень під час пожеж [[1718]] та [[1811]] років, після чого споруду відновлювали (зокрема, у 1820-х роках — за проектом [[Меленський Андрій Іванович|А. Меленського]]). Роботи з розбудови храму (розширення теплої Стрітенської церкви на першому ярусі дзвіниці, прибудова каплиці, утеплення основного приміщення церкви) здійснювалися у 30-х, 60-х і 80-х роках ХІХ століття. Крім того, в другій половині ХІХ ст. зведено другий ярус дзвіниці.<ref>[http://www.pritiska.org/index/0-2 Офіційний сайт храму]</ref>
У перші роки ХХ ст. в інтер'єрі храму виконано сюжетні розписи, близькі за манерою до розписів [[Володимирський собор (Київ)|Володимирського собору]]. Вони доповнили більш ранні розписи 1830 року.
У [[1983]] через підтоплення ґрунтовими водами стався обвал центральної частини споруди, зокрема [[Баня (архітектура)|бані]] та перекриттів підкупольного простору<ref>[http://www.pslava.info/Kyiv_Prytysko-MykilskaVul_CerkSvMykolyPrytyska5a_259-20,186821.html 1983 р. Вівтар. Вигляд з півдня після обвалу в ході реставрації]</ref>.▼
Пам'ятка зазнала руйнувань за часів Другої світової війни: постраждала покрівля споруди, було зруйновано верх бані, в стінах і склепіннях з`явилися тріщини. У 1956-1958 pp. науково-реставраційні виробничі майстерні Держбуду УРСР провели капітальні ремонтно-реставраційні роботи. За проектом архітектора М. Александрової завершення храму набуло форми, яку воно мало у XIX ст.
1 січня [[1960]] р. церкву, за рішенням Київського [[міськвиконком]]у, було закрито для богослужінь. Відтоді й до середини 1970-х pp. в ній розташовувався склад [[Укркниготорг]]у.
Від початку 1980-х відбувався новий етап реставраційних робіт, тут планувалося відкрити Театр поезії.<ref>[http://www.pritiska.org/index/0-2 Офіційний сайт храму]</ref>
▲У [[1983]] через підтоплення ґрунтовими водами стався обвал
На сьогодні це хрестоподібна в плані будівля, в її зовнішньому вигляді поєднані елементи українського бароко та класицизму.
| |||