Ян Казимир Сапега: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
TohaomgBot (обговорення | внесок)
м зображенння File:Herb Lis.jpg замінене на більш якісне File:POL COA Lis.svg
Бучач-Львів (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 8:
| зображення =Jan Kazimier Sapieha. Ян Казімер Сапега (1762).jpg
| розмір_зображення = 200пкс
| дата_народження = ?
| місце_народження =
| дата_смерті = [[2.2.1730]]
| місце_смерті =
| поховання =
Рядок 37:
}}
 
'''Ян Казимир Сапега''' ({{lang-pl|Jan Kazimierz Sapieha}}; ? - [[22 лютого]] [[1730]]) — військовий діяч, [[великий гетьман литовський]] та [[урядник]] [[Річ Посполита|Речі Посполитої]] з роду [[Сапіги|Сапіг]]. У [[1708]]-[[1709]] роках був [[Великий гетьман литовський|великим гетьманом литовським]].
 
== Життєпис ==
Походив з [[Черея|черейсько]]-[[Ружани|ружанської]] лінії [[магнат]]ського роду Сапег [[Лис (герб)|герба «Лис»]].
* Навчався в єзуїтських колегіумах в [[Варшава|Варшаві]] (у [[1685]] р.) і [[Бранево]] (до [[1692]] р.). Подорожував по Голландії, Англії та Франції.
* У [[1697]] р. повернувся у [[ВКЛ|Велике князівство Литовське]] і в тому ж році був обраний послом на [[Сейм Речі Посполитої|сейм]] від [[Берестейське воєводство|Берестейського воєводства]]<ref name="ВКЛЕ">Мацук А. Сапега Ян Казімір</ref>.
 
* Навчався в єзуїтських колегіумах ву [[Варшава|Варшаві]] (у [[1685]] р.) і [[Бранево]] (до [[1692]] р.). Подорожував по Голландії, Англії та Франції.
Був старостою [[Бобруйське староство|бобруйським]], з [[1707]] р. — генеральний староста великопольский. Брав діяльну участь у військових діях, які супроводжували боротьбу [[Август Сильний|Августа II]] зі [[Станіслав Лещинський|Станіславом Лещинським]], прихильником якого був Ян Казимир. Після [[Полтавська битва|Полтавської битви]] перейшов на бік Августа II, від якого отримав амністію, але потім знову намагався підняти повстання проти Августа II.
 
* У [[1697]] р. повернувся у [[ВКЛ|Велике князівство Литовське]] і в тому ж році був обраний послом на [[Сейм Речі Посполитої|сейм]] від [[Берестейське воєводство|Берестейського воєводства]]<ref name="ВКЛЕ">Мацук А. Сапега Ян Казімір</ref>.
* У [[1720]] р. звернувся до [[Меншиков Олександр Данилович|А. Мєньшикова]] (і отримав його згоду) з пропозицією укласти шлюб між своїм сином Петром (25 січня [[1701]] р.-†24 січня [[1771]] р.) та старшою донькою Меншикова [[Меншикова Марія Олександрівна|Марією Олександрівною]]. Сватання було зустрінуте Меншиковим прихильно, бо Сапега обіцяв, у свою чергу, підтримувати домагання Меншикова на герцогську корону [[Курляндія|Курляндії]] (знаходилася тоді в [[Лен (феод)|ленній]] залежності від Польщі). У [[1721]] р. Петро Сапега прибув до [[Санкт-Петербург]]а, незабаром зайняв місце при дворі і придбав прихильність імператриці [[Катерина I|Катерини I]]. До заручень Ян Сапега прибув до Санкт-Петербурга, і 10 березня [[1726]] р. імператрицею Катериною I був зведений в звання [[фельдмаршал]]а та нагороджений [[Орден Святого апостола Андрія Первозванного|орденом Св. Андрія Первозванного]].
 
Був старостою [[Бобруйське староство|бобруйським]], з [[1707]] р. — генеральний староста великопольский. У [[1708]]—[[1709]] роках був [[Великий гетьман литовський|великим гетьманом литовським]].
 
Був старостою [[Бобруйське староство|бобруйським]], з [[1707]] р. — генеральний староста великопольский. Брав діяльну участь у військових діях, які супроводжували боротьбу [[Август Сильний|Августа II]] зі [[Станіслав Лещинський|Станіславом Лещинським]], прихильником якого був Ян Казимир. Після [[Полтавська битва|Полтавської битви]] перейшов на бік Августа II, від якого отримав амністію, але потім знову намагався підняти повстання проти Августа II.
 
* У [[1720]] р. звернувся до [[Меншиков Олександр Данилович|А. Мєньшикова]] (і отримав його згоду) з пропозицією укласти шлюб між своїм сином Петром (25 січня [[1701]] р.-†24 січня [[1771]] р.) та старшою донькою Меншикова [[Меншикова Марія Олександрівна|Марією Олександрівною]]. Сватання було зустрінуте Меншиковим прихильно, бо Сапега обіцяв, у свою чергу, підтримувати домагання Меншикова на герцогську корону [[Курляндія|Курляндії]] (знаходилася тоді в [[Лен (феод)|ленній]] залежності від Польщі). У [[1721]] р. Петро Сапега прибув до [[Санкт-Петербург]]а, незабаром зайняв місце при дворі і придбав прихильність імператриці [[Катерина I|Катерини I]]. До заручень Ян Сапега прибув до Санкт-Петербурга, і 10 березня [[1726]] р. імператрицею Катериною I був зведений в звання [[фельдмаршал]]а та нагороджений [[Орден Святого апостола Андрія Первозванного|орденом Св. Андрія Первозванного]].
 
{{Початок цитати}}У списку фельдмаршалів, з моменту заснування цього чину Петром I, Сапєга був сьомим, але на відміну від усіх своїх попередників не мав перед Росією ніяких військових заслуг і жодного дня не служив під її прапорами. Говорили, що Катерина I удостоїла його цього звання за те, що він допоміг відшукати в Литві [[Скавронські|її родичів]]<ref>''Балязін В. Н.'' Від Катерини I до Катерини II. - М, 2006. - С. 13.</ref>.{{Кінець цитати}}
Рядок 63 ⟶ 67:
 
== Джерела ==
* [[несецький Каспер|''Niesiecki KasperK.'']] [http://www.polona.pl/item/178471/14/ Korona Polska przy Złotey Wolnosci Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona …Ozdobiona…]''&nbsp;— T.Lwów&nbsp;4.&nbsp;— Lwów: w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743. — T.&nbsp;4.&nbsp;— 820 s. — S. 20. {{ref-pl}}
 
== Посилання ==