Кельн: відмінності між версіями

Близько 7-10 років н.&nbsp;е. усі поселення перетворилися на єдине поселення з чітким плануванням. За формою являло собою неправильний, відповідно до контуром височини, чотирикутник, що мав площу близько 1 км^{<small>2</small>}. Дві осі, які перетиналися під кутом 90°, досі лежать в основі найжвавіших кельнських вулиць&nbsp;— Hohe Straße (античне&nbsp;— ''Cardo maximus'') і Schildergasse (античне&nbsp;— ''Decumanus maximus''). Відповідно, всю територію римські архітектори розбили на прямокутники мережею широких вулиць. В результаті утворилося 70 інсул-кварталів (insulae) з боками близько 100&nbsp;м. Значну їх частку, між валом, що тягнувся паралельно Рейну, і Cardo maximus, було відведено для громадських будівель. Там згодом розмістилися адміністративні будівлі, зокрема ставка військового командування (преторій), форум і храми. Важливою спорудою був Вівтар убіїв (ara Ubiorum), що згідно Тациту, до 15 року набув загальногерманського значення.

 

 

У повсякденній мові вживалося більш короткі назви&nbsp;— Colonia Agrippinensium, Claudia Ara або просто Ara. З середини III&nbsp;в. використовується також найменування civitas Agrippinensium, Colonia Claudia Agrippina і Colonia Agrippina. Остання назва в літературних пам'ятках IV&nbsp;ст. зустрічається поряд з Claudia Agrippina або просто Agrippina. Мешканці називали себе Agrippinenses&nbsp;— агриппінци. В період занепаду Римської імперії і в франкських-каролінзький період писали Colonia. Це написання зустрічається у Григорія Турського, Фредегара. Згодом перетворюється на німецьке Coellen&nbsp;— Cölln&nbsp;— сучасне написання Köln, французьке і англійське Cologne.