Теофіл Шемберг: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 1:
'''Теофіл Шемберг''' (''Teofil Szemberg'' або ''Schomberg''
== Життєпис ==
Син Міхаеля Шимберга<!--sic!-->, шляхтича, що отримав [[індигенат]] від Стефана Баторія. Внук Йогана Шимберга, що прибув до Польщі з Райхенберга. Від [[1583]] року навчався в університеті [[Інгольштадт]]а. Отримав від короля [[Сигізмунд III Ваза|Сигізмунда III]] шляхетський титул і звання генерала артилерії коронної. [[1608]] року за дорученням короля побував у [[Львів|Львові]]. Займався укріпленнями [[Собор святого Юра|церкви святого Юра]] і оцінив ситуацію з обороною передмість, зокрема попередній проект фортифікацій авторства Пасаротті. На його думку укріплювати варто було саме Краківське передмістя. А Галицьке він запропонував взагалі знести. Через брак часу власного проекту не виготовив. Перебуваючи у Львові, відлучався до [[Жовква|Жовкви]] на прохання [[Станіслав Жолкевський|Станіслава Жолкевського]].<ref>''[[Вуйцик Володимир Степанович|Вуйцик В. С.]]'' Фортифікатори Львова
Протягом [[1609]]–[[1611]] років брав участь у роботах при облозі [[Смоленськ]]а, певний час завідував там артилерією. Пізніше відвідав Єрусалим — з [[1613]] року походить документальна згадка про це. Ймовірно [[1614]] року повернувся до Речі Посполитої. Від [[1618]] року керував будівництвом бастіонного Нового замку в [[Кам'янець-Подільський|Кам'янці-Подільському]]. Взяв участь у поході на Молдавію. Під Цецорою займався укріпленням старих валів, після чого брав участь у [[Цецорська битва 1620|битві]]. Був учасником хотинської кампанії. Написав і [[1621]] року видав у Кракові працю ''Relacya prawdziwa o wejściu wojska poskiego do Włoch i o potrzebie jego z pogaństwem…''<ref>Schomberg (Teofil) // Dykcyonarz biograficzny powszechny. — Warszawa: Nakładem Gustawa Leona Glücksberga, 1856. — S. 306. Про «Реляцію» також: ''[[Кароль Естрейхер (старший)|Estreicher K.]]'' Szemberg Teofil // Bibliografia Staropolska. — Kraków: Nakładem PAU, 1934. — T. XXX. — S.
Володів східними мовами і за непевними даними [[1636]] року перебував у Персії на перемовинах із шахом Сафі I у справі можливого союзу у війні з Османською імперією. Достеменно відомо, що навесні [[1637]] року за дорученням [[Владислав IV Ваза|Владислава IV]] знову вирушив до Персії. По дорозі побував у Смоленську, [[Вязьма|Вязьмі]]. 5 червня прибув до Москви і мав дві аудієнції в царя [[Романов Михайло Федорович|Михайла Романова]]. Цар забезпечив Шембергові охорону у подальшій дорозі, однак побоюючись погіршення відносин з Туреччиною, заборонив повертатись назад через території, підлеглі Москві. [[1638]] року, повертаючись, поблизу [[Дербент]]а зазнав нападу людей племені лезгінів. Усі 25 учасників подорожі були убиті. Ймовірно, тоді загинув Шемберг; принаймні на початку [[1640]] року при королівському дворі вже було відомо про його загибель. Відомо також про акцію помсти з боку шаха на винуватцях загибелі посланців.
Рядок 15 ⟶ 16:
{{Портал|Фортифікація}}
* Historyczne pamiątki znamienitych rodzin i osób dawnej Polski. — T. 2. — Przejrzał w rękopiśmie, objaśnił i uzupełnił przypisami Julin Bartoszewicz, nakładem S. H. Merzbacha Księgarza, Warszawa 1859. — S. 73—74.
* ''Nagielski M.'' Szemberg Teofil // [[Polski Słownik Biograficzny]]. — Kraków
* ''[[Каспер Несецький|Niesiecki K.]]'' Herbarz polski. — Lipsk: Nakładem i drukiem Breitkopfa i Hærtela, 1841. — T. 8. — S.
{{DEFAULTSORT:Шемберг Теофіл}}
|