Теофіл Шемберг: відмінності між версіями

'''Теофіл Шемберг''' (''Teofil Szemberg'' або ''Schomberg'' ? — {{†}} між [[1638]] і [[1640]]) — фортифікатор, артилерист, дипломат. [[Німець]] за походженням, польський [[шляхтич]] власного [[герб]]у. Походив із родини військових на службі [[Річ Посполита|Речі Посполитої]].

Син Міхаеля Шимберга<!--sic!-->, шляхтича, що отримав [[індигенат]] від Стефана Баторія. Внук Йогана Шимберга, що прибув до Польщі з Райхенберга. Від [[1583]] року навчався в університеті [[Інгольштадт]]а. Отримав від короля [[Сигізмунд III Ваза|Сигізмунда III]] шляхетський титул і звання генерала артилерії коронної. [[1608]] року за дорученням короля побував у [[Львів|Львові]]. Займався укріпленнями [[Собор святого Юра|церкви святого Юра]] і оцінив ситуацію з обороною передмість, зокрема попередній проект фортифікацій авторства Пасаротті. На його думку укріплювати варто було саме Краківське передмістя. А Галицьке він запропонував взагалі знести. Через брак часу власного проекту не виготовив. Перебуваючи у Львові, відлучався до [[Жовква|Жовкви]] на прохання [[Станіслав Жолкевський|Станіслава Жолкевського]].<ref>''[[Вуйцик Володимир Степанович|Вуйцик&nbsp;В.&nbsp;С.]]'' Фортифікатори Львова XV–XVIIXV—XVII&nbsp;ст. // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація».&nbsp;— 1994.&nbsp;— №&nbsp;2.&nbsp;— С. 20.</ref>

Протягом [[1609]]–[[1611]] років брав участь у роботах при облозі [[Смоленськ]]а, певний час завідував там артилерією. Пізніше відвідав Єрусалим&nbsp;— з [[1613]] року походить документальна згадка про це. Ймовірно [[1614]] року повернувся до Речі Посполитої. Від [[1618]] року керував будівництвом бастіонного Нового замку в [[Кам'янець-Подільський|Кам'янці-Подільському]]. Взяв участь у поході на Молдавію. Під Цецорою займався укріпленням старих валів, після чого брав участь у [[Цецорська битва 1620|битві]]. Був учасником хотинської кампанії. Написав і [[1621]] року видав у Кракові працю ''Relacya prawdziwa o wejściu wojska poskiego do Włoch i o potrzebie jego z pogaństwem…''<ref>Schomberg (Teofil) // Dykcyonarz biograficzny powszechny.&nbsp;— Warszawa: Nakładem Gustawa Leona Glücksberga, 1856.&nbsp;— S. 306. Про «Реляцію» також: ''[[Кароль Естрейхер (старший)|Estreicher&nbsp;K.]]'' Szemberg Teofil // Bibliografia Staropolska.&nbsp;— Kraków: Nakładem PAU, 1934.&nbsp;— T. XXX.&nbsp;— S. 264–265264—265.</ref> Ще за життя Шемберга її було двічі перевидано у Кракові та [[Познань|Познані]]. Активно перевидавалась і в наступних століттях.

* ''Nagielski&nbsp;M.'' Szemberg Teofil // [[Polski Słownik Biograficzny]].&nbsp;— Kraków : PAN, 2012.&nbsp;— T. XLVIII/1, zesz. 196.&nbsp;— S. 127–130127—130.&nbsp;— ISBN 978-83-88909-94-8.

* ''[[Каспер Несецький|Niesiecki&nbsp;K.]]'' Herbarz polski.&nbsp;— Lipsk: Nakładem i drukiem Breitkopfa i Hærtela, 1841.&nbsp;— T. 8.&nbsp;— S. 297–298297—298.