Людовик XVI: відмінності між версіями

'''Людовик XVI''' ([[23 серпня]] [[1754]], [[Версаль]] — [[21 січня]] [[1793]], [[Париж]]) — король Франції з [[1774]] року, онук [[Людовик XV|Людовика XV Улюбленого]], син Людовика Дофіна. Під час його правління сталася [[Велика французька революція|Французька революція]].

 

Народився під ім'ям Людовик Огюст, по народженні також отримав титул герцога Беррійського.

 

[[16 травня]] [[1770]] року — за клопотанням Людовика XV, був укладений шлюб дофіна Людовика з австрійською принцесою Марією Антонією Габсбург-Лотрінген, згодом відомою у Франції під ім'ям Марія Антуанетта. 14-річна дівчина була наймолодшою дочкою [[Франц І|Франца І]] та австрійської імператриці [[Марія-Терезія|Марії-Терезії]]. На один рік старший від неї Людовик-Огюст був дуже сором'язливим та неготовим до сімейного життя: протягом декількох років майбутній король так і не зміг вступити у шлюбні зносини зі своєю дружиною, що викликало занепокоєння у монарших дворах Франції і Австрії, бо відстутність статевих стосунків у подружжі ставило під сумнів легітимність шлюбу між представниками австрійської і французької монархій. Лише 1778 року у королівського подружжя Франції народилася перша дитина з чотирьох.

 

{{Дата|1774|05|10}} року — Людовик Огюст став королем Франції під ім'ям Людовик XVI. На той час юнакові було лише 19 років і він був неготовий до нових обов'язків, був нерішучим і непослідовним, перебував під впливом своєї дружини, [[Марія Антуанетта|Марії-Антуанетти]].

 

Впроваджені реформи викликали незадоволення серед різних верств населення, духовенство та дворянство чинили тиск на молодого і непослідовного монарха. Хвилі невдоволення викликані лібералізацією цін на хліб призвели до відставки міністра Тюрго та відміни деяких реформ. На посаду міністра фінансів був призначений один із критиків Тюрго — {{не перекладено|Жак Неккер||fr|Jacques Necker}}. На відміну від попередника, він не впроваджував реформ, а намагався лавірувати між інтересами різних верств і станів, зокрема брав великі позики, які між іншим йшли на підтримку [[Американська революція|Американської революції]]. Погіршення фінансового стану держави призвело до консолідації у парламентах передставників «першого» та «другого станів» (духовенство і шляхта), які посилили тиск на короля і змусили його звільнити міністра. Новий міністр {{не перекладено|Шарль Калонн||fr|Charles Alexandre de Calonne}} запропонував досить амбітну фінансову реформу, але розчаровані та налаштовані вороже представники вищих станів відхилили всі її спроби.

 

Поступово через неможливість контролювати ситуацію Людовик XVI був вимушений скликати [[Генеральні штати]], які замість пошуку шляхів виходу з фінансової кризи призвели до консолідації опозиції та стали першим кроком до [[Велика французька революція|революції]]. Коли король втратив контроль над парламентом, представники «[[Третій стан|третього стану]]» в червні [[1789]] року створили [[Національна асамблея Франції|Національну Асамблею]]. Подальша нерішучість короля та погіршення ситуації призвели до формування {{дата|1789|07|09}} [[Національні установчі збори|Національних установчих зборів]], які перебрали на себе більшість повноважень короля і перетворили країну на конституційну монархію. Кульмінацією революції та рішучим кроком у позбавленні короля влади став [[штурм Бастилії]] {{дата|1789|07|14}} року.