Демократія: відмінності між версіями

Деякі християни висловлюють сумнів у тому, що їхня релігія сумісна з демократією, на тих підставах, що вся влада від Бога, паства повинна коритися пастирям, і тільки [[монарх]] підзвітний Богу як помазаник<ref>Див {{Біблія|Рим.|13:1}}, {{Біблія|1 Петр.|5:5}}, {{Біблія|1 Цар.|10:1}}</ref>. З іншого боку, [[протестантизм]] вчить, що всі люди рівні перед Богом, а значить і перед владою; що Бог закликав людей бути священиками і царями, а значить і наділив їх правом на самоврядування; що Бог дав людям життя і віру, а значить і невідчужувані права і свободи . Якщо зрозуміліше висловитись то протестантизм вчить завжди виконувати і підпорядковуватись владі якщо її прийняті закони не суперечать біблійним законам віри. Для них є добротною демократичне управління не виходячи за рамки Божих законів.<ref name="EP">'' Berry S. R.'' [http://www.bookrags.com/tandf/protestant-support-tf/ Democracy] {{ref-en}} Encyclopedia of Protestantism. Vol. 2.</ref><ref name="Luther">'' [[Мартін Лютер]]'' [http://missioners.narod.ru/bib/book/luter/svohr/02. htm Свобода християнина]. 1520.</ref>. [[Католицизм]] стверджує, що суспільство і держава існують заради створення умов, необхідних для самореалізації людини ([[персоналізм]]), і що влада повинна бути якомога ближче до громадян ([[Субсидіарність|принцип субсидіарності]]). [[Православ'я|Православний]] богослов [[Феофан (Прокопович)]] вважав, що влада спочатку розділена серед народу, який має право заснувати будь-яку форму правління<ref name="Foma">[http://www.foma.ru/article/index.php?news=2702 Чи повинна православна людина бути монархістом?] // [[Фома (журнал)|Фома]]. Березень, 2008. №&nbsp;3/59</ref>. Філософ [[Федотов Георгій Петрович|Г.&nbsp;П.&nbsp;Федотов]] бачив православну демократію як продовження традицій [[Новгородська Республіка|Новгородської Республіки]]<ref name="Fedotov">''[[Федотов Георгій Петрович|Федотов Г.]]'' [http://www .yabloko.ru/Themes/History/Fedot/fedot-8.html Республіка Святої Софії] // Народна правда. Нью-Йорк, 1950. №&nbsp;11-12.</ref>. У православ'ї також поширена концепція [[Соборність|соборності]], яка заохочує участь кожного в пошуку істини, хоча розглядає лише одностайну згоду, засновану на [[Любов (християнська чеснота)|любові]] і повазі до інших, уяк якостіприйнятний прийнятного методуметод прийняття рішень.