Борис Джонсон: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Rar (обговорення | внесок) мНемає опису редагування |
Rar (обговорення | внесок) м вікіфікація |
||
Рядок 9:
| віце-президент =
| прем'єр-міністр = [[Тереза Мей]]
| попередник = [[Філіп
| наступник =
| початок_терміну = 13 липня 2016
Рядок 34:
| особистий підпис =
| нагороди =
| партія = [[Консервативна партія (Велика Британія)|Консервативна партія Великої Британії]]
| сайт = http://www.parliament.uk/biographies/commons/boris-johnson/1423
}}
Рядок 49:
== Біографія ==
Борис Джонсон народився у [[Нью-Йорк]]у, де в той час працював його батько, однак незабаром родина повернулася до [[Лондон]]а де його матір мала закінчувати навчання в [[Оксфорд]]і. У родині Борис був старшим сином з чотирьох дітей його батька Стенлі Джонсона, колишнього депутата [[Європейський
У дитинстві Борис Джонсон отримав значні пошкодження слуху і йому було зроблено декілька операцій. Навчання отримував спочатку в Європейській школі [[Брюссель|Брюсселя]], в [[Ітонський коледж|Ітон-коледжі]] і в [[Оксфордський університет|Оксфордському університеті]], де вивчав класичну літературу. В університеті його обирали президентом студентської спілки. Завдяки його походженню та впливовим батькам, деякі сприймають Бориса Джонсона як представника британської еліти (вищого класу).
Рядок 56:
== Журналістська діяльність ==
Журналістьську кар'єру Борис Джонсон розпочав з посади кореспондента-стажера у газеті ''[[Таймс]]'', але пропрацював там лише один рік. З газети його було звільнено за фальсифікацію цитати його хрещеного батька, Коліна Лукаса, який пізніше став віце-канцлером Оксфордського університету. Певний період Джонсон працював у газеті ''Wolverhampton Express & Star'', потім у [[1987]] році його взяли до ''[[Дейлі телеграф|The Daily Telegraph]]''. У Брюселі він працював як кореспондент і помічник редактора цієї газети з 1989 по 1999 рр. З 1994 по 1995 рр. Джонсон також працював політичним оглядачем в газеті Spectactor, а з 1999 року по 2005 вже як редактор.
Статті Джонсона часто мали сенсаційний характер, навіть часто викликали суперечливі погляди. Пізніше, його журналістський доробок використовуватимуть його опоненти, його слова часто вириватимуть з контексту, або навіть пародіюватимуть його журналістський сенсаційний стиль.
Рядок 64:
== Політична діяльність ==
[[Файл:Boris Johnson on the podium.jpg|міні|праворуч|250пкс|Борис Джонсон після обрання мером Лондона]]
У [[1997]] році Джонсон взяв активну участь у безпосередньому політичному житті країни — був кандидатом на парламентських виборах у виборчому окрузі Клевід Південь, однак зазнав поразки. Однак вже у [[2001]] році йому вдалося обратися до [[Палата громад Великої Британії|Палати громад парламенту]] від виборчого округу Хенлі-на-Темзі. Перебіг своєї передвиборчої кампанії Джонсон описав у книзі ''«Друзі, виборці, земляки: нотатки на пні»''. У [[2004]] році його було призначено міністром культури у тіньовому кабінету опозиції. Після інтенсивної партійної кампанії у листопаді [[2003]] року Джонсона було призначено віце-президентом [[Консервативна партія (Велика Британія)|Консервативної партії Великої Британії]].
З усіх цих посад в Консервативній партії Джонсона було звільнено в листопаді [[2004]] року після того, як його звинуватили у брехні стосовно позашлюбних зв'язків з однією із співробітниць у газеті ''The Spectator's''. Хоча сам Джонсон ніколи не визнавав ці звинувачення, його звільнили через те, що переконливі на думку однопартійців докази брехні у пресі шкодили цілій партії. Однак з обранням нового лідера консерваторів [[Девід Камерон|Девіда Камерона]] Джонсона знову призначили міністром освіти тіньового кабінету опозиції.
Незабаром після призначення у тіньовий кабінет Джонсон оголосив про намір боротися за крісло мера Лондона у виборах [[2008]] року. У своїй кампанії Джонсон сконцентрувався здебільшого на передмістях столиці, де консерватори мали значну підтримку. Його перемогу [[1 травня]] [[2008]] року над мером із [[Ліберальна партія (
{{Розширити розділ}}
| |||