Калини (Тячівський район): відмінності між версіями

| рада = [[Калинівська сільська рада (Тячівський район)|Калинівська сільська рада]]

| код КОАТУУ = 2124482801

| розташування =

| mapx =

 

== Географія ==

Село перетинає навпіл гірська річка Тересва. Калини оточують гори Плеша, Качулка, Климбак.

 

 

==== Радянська влада ====

Через будівництво вузькоколійної залізниці у селі, розпочалося різке зростання промисловості та торгівлі. Одночасно із вузькоколійкою велася побудова шосейної дороги. У 1924 році утворилася місцева організація Комуністичної партії Чехословаччини. В 1932 році громада провела збори та протест проти масового безробіття. Акцію протесту придушили силами жандармерії. 22 жовтня 1944 року село Калини визволили від німецької окупації. На честь воїнів, які загинули в часи Другої світової війни споруджено Обеліск слави, який і досі стоїть перед сільською радою. В післявоєнний період у 1950 році у селі перебувала 2-га бригада колгоспу ім. Калініна (садівництво та тваринництво), за якою було закріплено 1115 га земель.<ref name=":0" />

 

У 1998 році та у 2011 році село зазнало значної шкоди від паводків.<ref name=":0">{{Cite book|title=Тячівщина. Історико-краєзнавчі нариси|last=Данилюк|first=М.В.|year=2012|publisher="Карпати"|location=|pages=243-244|language=українська|isbn=}}</ref>

 

У 2016 році, в рамках [[Декомунізація в Україні|декомунізації]] перейменовано декілька вулиць у Калинах: вулицю Калініна на вулицю Калинову, Комсомольську&nbsp;— на вулицю [[Корятович Федір|Федора Корятовича]], Жовтневу&nbsp;— на вулицю [[Бачинський Едмунд Степанович|Едмунда Бачинського]], а вулицю Леніна&nbsp;— на вулицю [[Слов'яни|Слов'янську]]<ref>[http://www.bbc.com/ukrainian/society/2016/03/160302_she_lennon_street?ocid=socialflow_facebook Москаль декомунізував Леніна на Леннона] // ''Бі-Бі-Сі Україна'', 02.03.2016.</ref><ref>[http://www.carpathia.gov.ua/ua/publication/content/13179.htm Москаль першим із голів ОДА взявся за декомунізацію&nbsp;— в закарпатській глибинці з'явилися вулиці імені загиблих в АТО героїв, президента Чехословаччини та учасника «Бітлз» Джона Леннона]&nbsp;— Закарпатська ОДА, 02.03.2016.</ref><ref>http://www.khustnews.in.ua/novini/zakarpattya/5281-vulicya-lennona-na-zakarpatt-prosnuvala-menshe-msyacya.html Вулиця Леннона на Закарпатті проіснувала менше місяця</ref>.

 

 

==== Церкви ====

У 1751 році в селі побудували дерев'яну церкву Архістратига Божого Михайла. В середині 1920-х років споруду, за свідченням о. С. Бендаса, спалили через міжконфесійне протистояння<ref>{{Cite web|url=http://www.pslava.info/KalynyS_CerkPokrovy,118375.html|title=Прадідівська слава|last=|first=|date=|website=http://www.pslava.info|publisher=|language=українська|accessdate=}}</ref>.

 

 

== Освіта ==

За усними відомостями перша школа відкрилася в Калинах на початку ХХ століття за часів панування [[Австро-Угорщина|Австро-Угорщини]]. Спочатку класів було лише чотири і навчання велося дежавною мовою, якою на той час була угорська. Діяла ця школа до 1918 року. А коли Автро-Угорщина розпалася і Закарпаття перейшло до [[Чехословацька Республіка|Чехословацької Республіки]], в школі сталася реорганізація. Навчання проводилось на румунській мові у 8-ми класах. На початку 50-х років в школі навчалося 400 учнів і працювало 20 педагогів. Через такий об'єм та навчання у дві зміни, добудували приміщення школи нового типу.

 

Також видатними уродженцями села є знаний закарпатський художник-графік Бедзір П. Ю., член Національної Спілки художників України; художники Черевко Н. П., Куцин І. І., Герич Т. М.; закарпатський історик-фольклорист, автор збірки «Квітка Верховини» Бойчук Ю. І.<ref>{{Cite web|url=http://tyachiv-rda.gov.ua/New_Book_2207_2013.pdf|title=Туристична Тячівщина|last=|first=|date=|website=http://tyachiv-rda.gov.ua|publisher=|language=українська|accessdate=}}</ref>.

 

== Примітки ==

{{примітки}}