Вікіпедія

Павлик Михайло Іванович: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Бучач-Львів (обговорення | внесок)
198 023 редагування
Немає опису редагування
Рядок 1:
{{Othernames|Павлик}}
{{Письменник
| Ім'я = Михайло Іванович Павлик
| Оригінал імені =
| Фото = Павлик Михайло.jpg
Рядок 11:
| Місце народження = [[Монастирське]], Косовській повіт, [[Галицький округ]], [[Королівство Галичини та Володимирії]],<br>{{AUTimp}}
| Дата смерті = 26.1.1915
| Місце смерті = [[Львів]], [[Галицько-Буковинське генерал-губернаторство]],<br/>{{RUSold}}
| Поховання =
| Національність =
Рядок 29:
}}
 
'''Миха́йло Іва́нович Павли́к ''' (*[[17 вересня]] [[1853]], [[Монастирське]]&nbsp;— †[[26 січня]] [[1915]], [[Львів]])&nbsp;— [[українці|український]] [[письменник]], [[публіцист]], [[громадський діяч|громадський]] і [[політичний діяч]]. Дійсний член [[НТШ]]. Разом з [[Франко Іван Якович|Іваном Франком]] у [[1890]]&nbsp;р. створили [[Русько-українська радикальна партія|Русько-українську радикальну партію (РУРП)]].
 
== Життєпис ==
Рядок 35:
Народився у небагатій сім'ї землеробів і ткачів у с. [[Монастирське]]. Місцевість та, що називалася Гирівкою,&nbsp;— нині околиця районного центра [[Косів]] [[Івано-Франківська область|Івано-Франківської області]]. У рідному селі, як і в навколишніх, жив дух [[опришки|опришківства]]. Із вуст в уста передавалися пісні про [[Олекса Довбуш|Олексу Довбуша]]. Винятковий вплив на виховання Михайла та його сестри [[Павлик Анна Іванівна|Анни]] мала мати Марія. Від неї син успадкував найкращі риси&nbsp;— лагідність, делікатність, доброту.
 
Закінчив Косівську школу, склав іспит за 4-й клас для навчання у [[Снятин]]і. Продовжив навчання у [[Коломийська державна гімназія|Коломийській гімназії]]. По її закінченні вступив до [[Львівська академічна гімназія|Львівської академічної гімназії]], у [[1874]]&nbsp;р. став [[студент]]ом [[Фіолософський факультет Львівського університету|філософського факультету]] [[Львівський університет|Львівського університету]].
 
Навчаючись, поринув у суспільно-громадське й культурне життя [[Львів|Львова]]. В середовищі студентів-українців активно виношувалися й обговорювалися ідеї національного визволення [[Галичина|Галичини]]. М. Павлик з ентузіазмом підключився до роботи [[Українофільство|українофільських]] гуртків, встановивши тісні контакти з [[Франко Іван Якович|І.&nbsp;Франком]]. Першою їхньою спільною роботою було редагування науково-літературного часопису [[Друг (журнал)|«Друг»]]&nbsp;— органу демократичної молоді [[Західна Україна|Західної України]].
Рядок 63:
Особливо предметний характер народознавчих зацікавлень проступає у стосунках М.&nbsp;Павлика з М.&nbsp;Драгомановим та І.&nbsp;Франком, у його ставленні та оцінках тих праць учених, що стосуються безпосередньо історико-краєзнавчого, фольклорно-етнографічного пластів соціального буття. Власне, М.&nbsp;Павлик став учнем Драгоманова і був речником його ідей до самої смерті.
 
Підготував і видав ([[1899]]–[[1907]]&nbsp;рр.) 4-томне капітальне дослідження «Розвідки Михайла Драгоманова про українську народну словесність і письменство», кілька томів листування М.&nbsp;Драгоманова з передовими представниками науки, літератури, мистецтва, зокрема з І.&nbsp;Франком, М.&nbsp;Бучинським, Лесею Українкою та іншими, дослідження «Михайло Петрович Драгоманов (1841–18951841—1895). Єго юбилей, смерть, автобіографія і опис творів» ([[1896]]), «Пам'яті Михайла Драгоманова» ([[1902]]), «Михайло Драгаманов. Єго роль в розвою України» ([[1907]]), «Михайло Драгоманов як політик» ([[1911]]).
[[Файл:Mykhajlo-pavlyk.jpg|міні|150пкс|Михайло Павлик в останні роки життя]]
Чимало рецензій, відгуків написав М.&nbsp;Павлик на твори І.&nbsp;Франка, нерідко аналізував його окремі виступи і публікації в періодиці. Значною і понині є бібліографічна праця Павлика «Спис творів Івана Франка за перше 25-ліття його літературної діяльності, 1874–18981874—1898. На пам'ять його ювілею 30. ІХ. 1898» ([[1898]]).
 
У дослідницькій фольклористично-етнографічній діяльності М.&nbsp;Павлика чільне місце посідають матеріали, присвячені становищу жінки у тогочасному суспільстві.
Рядок 109:
|Родовід =
}}
* ''[[Володимир Качкан]].'' Михайло Павлик: Літературно-критичний нарис. &nbsp;— 1986
* ''Віктор Жадько.'' Український некрополь. &nbsp;— К., 2005. &nbsp;— С. 256.
* ''Ryszard Tomczyk.'' Rusko-Ukraińska Partia Radykalna 1890–19141890—1914. &nbsp;— Szczecin, 2007. ISBN 978-83-7518-020-6.
* ''Ryszard Tomczyk.'' Radykałowie i socjaldemokraci. Miejsce i rola lewicy w ukraińskim obozie narodowym w Galicji 1890–19141890—1914.— Szczecin, 2007. ISBN 978-83-7518-031-2
 
== Посилання ==
Рядок 125:
[[Категорія:Діячі НТШ]]
[[Категорія:Діячі РУРП]]
[[Категорія:Люди, на честь яких названі вулиці]]▼
[[Категорія:Уродженці Косова (Україна)]]
[[Категорія:Випускники Коломийської державної гімназії]]
[[Категорія:Померли у Львові]]
[[Категорія:Поховані на Личаківському цвинтарі]]
▲[[Категорія:Люди, на честь яких названі вулиці]]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Павлик_Михайло_Іванович