Січневе повстання (1918): відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
NickK (обговорення | внесок) м знову новіші джерела (не означає кращі), стильові правлення (українські були полки, а не вояки), правопис (-ити В Ки-) |
Немає опису редагування |
||
Рядок 1:
{{Otheruses|Січневе повстання}}
'''Січне́ве повста́ння''' (у деяких джерелах '''Січневий заколот'''<ref>[http://www.archives.gov.ua/Sections/Kruty/Kruty2/index.php?11 Документи Центрального Держархіву, Ін-ту Історії НАН України та Національного музею історії України]</ref>
== Перебіг подій ==
Київські більшовики заздалегідь (від початку [[Радянсько-українська війна|
* по-перше, для відтягування українських сил із антибільшовицького фронту,
* по-друге, для прикриття прямої агресії радянської Росії проти УНР. Вона полягала в тому, що при наближенні російських революційних загонів в українських містах спалахували повстання, керовані більшовиками. Це давало можливість стверджувати, що радянську владу встановлювали українські трудящі за допомоги революційного російського війська. У такий спосіб була встановлена радянська влада в [[Дніпро (місто)|Катеринославі]], [[Одеса|Одесі]], [[Миколаїв|Миколаєві]], [[Кропивницький|Єлисаветграді]]. На черзі була столиця Української Народної Республіки
Центром підготовки до збройного виступу проти Центральної Ради став [[Арсенал (завод)|завод «Арсенал»]]. Щоб запобігти збройному виступу, {{OldStyleDate|18|січня||5}} загони [[Вільне козацтво|Вільного козацтва]] вилучили з «Арсеналу» велику кількість зброї, провели обшуки на підприємствах міста, заарештували низку більшовицьких діячів. Був закритий орган Київського комітету РСДРП(б)
Повстання почалось тієї ж ночі виступом на заводі «Арсенал». До нього приєднались робітники інших підприємств міста, частина вояків з українських полків
Вранці {{OldStyleDate|29|січня|1918|16}} року представники Київської ради робітничих та солдатських депутатів вручили Українській Центральній Раді ультимативні вимоги: передати владу Радам і роззброїти українські військові частини. Центральна Рада відхилила їх
Українська влада виявилася неспроможною навести порядок у столиці. У місті майже не було надійних
У той самий час, {{comment|15–25 січня|за юліанським календарем}} ([[28 січня]]–[[7 лютого]]) в Києві відбувались VIII загальні збори Центральної Ради. {{OldStyleDate|1|лютого||19|січня}} вона звернулась до киян з відозвою, в якій повідомляла, що урядові сили контролюють усі ключові установи міста; закликала робітників припинити страйк, від якого найбільше потерпає населення міста; обіцяла вирішення найближчим часом пекучих потреб робітництва та проведення широких соціально-економічних реформ. Становище почало виправлятись після {{OldStyleDate|1|лютого||19|січня}}, коли до Києва прибули [[Гайдамацький кіш Слобідської України]] під командуванням [[Петлюра Симон Васильович|Симона Петлюри]], що відступав під ударами військ [[Муравйов Михайло Артемович|Михайла Муравйова]], та [[Полк імені Костя Гордієнка|Гордієнківський полк]], який привів з Північного фронту полковник [[Петрів Всеволод Миколайович|Всеволод Петрів]]. {{OldStyleDate|2|лютого||20|січня}} повстання на вулицях Києва було придушене, тримався лише його головний оплот
== Підсумки ==
Січневе повстання тривало сім днів, воно призвело до численних жертв як серед повсталих, так і українських вояків, у ході вуличних боїв було нанесено руйнування місту. Київський комітет більшовиків виконав свою задачу: виступ у Києві затримав нечисленну українську армію, відтягнув на себе війська з [[Полтавщина|Полтавщини]] і [[Чернігівщина|Чернігівщини]], що полегшило просування більшовицьких загонів з Росії. Українські сили, стомлені вуличними боями, були не в змозі протистояти військам на чолі з Михайлом Муравйовим, які вже {{OldStyleDate|4|лютого||22|січня}} зайняли [[Дарниця|Дарницю]] і мости через [[Дніпро]] та розпочали обстріл міста з важкої артилерії, а через чотири дні, {{OldStyleDate|8|лютого|1918|26|січня}} року, повністю оволоділи Києвом.
17 лютого біля 750 загиблих під час повстання було поховано у братській могилі в [[Маріїнський парк (Київ)|Маріїнському парку]]. У жовтні 1927 року над могилою встановили невеликий пам'ятник. У грудні 1967 року на цьому ж місці відкрили новий пам'ятник (
У квітні 1923 року на площі біля «Арсеналу» було відкрито [[Пам'ятник робітникам заводу Арсенал (Київ)|пам'ятник на честь робітників заводу «Арсенал»
<gallery heights=180 widths=180>
Рядок 37:
== Примітки ==
{{reflist}}
== Посилання ==▼
* ''Дерев'яний Ігор.'' [http://www.istpravda.com.ua/articles/2012/04/6/80009/ Січові стрільці під час Січневого повстання] // [[Українська правда|Історична правда]].
* ''Здоров Андрій.'' [http://www.istpravda.com.ua/articles/2012/01/30/70550/ Січневе повстання в Києві: герої чи зрадники?] // Історична правда.
* ''Здоров Андрій.'' [http://www.istpravda.com.ua/digest/2010/10/18/639/ Хто підняв збройне повстання в Києві в січні 1918
== Джерела ==
* [[Бойко Олена Дмитрівна|''Бойко
* ''Бойко О. Д.'' [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=11265 Київське (січневе) збройне повстання] // {{ЕСУ|13}}
* Київ. Історична енциклопедія.
* {{h|Палій|2015}}[[Палій Олександр Андрійович|''Палій О. А.'']] Історія України. — Вид. 2-ге, допов. — {{К}}. : К. І. С, 2015. — 594, [1] с. : іл. — {{s|ISBN 978-617-684-099-2.}}
* [[Тинченко Ярослав Юрійович|''Тинченко Я'']]. [http://vijsko.milua.org/Tinchenko-1UBV.htm Перша українсько-більшовицька війна (грудень 1917
▲== Посилання ==
▲* ''Дерев'яний Ігор.'' [http://www.istpravda.com.ua/articles/2012/04/6/80009/ Січові стрільці під час Січневого повстання] // [[Українська правда|Історична правда]]. — 2012. — 6 квітня.
▲* ''Здоров Андрій.'' [http://www.istpravda.com.ua/articles/2012/01/30/70550/ Січневе повстання в Києві: герої чи зрадники?] // Історична правда. — 2012. — 30 січня.
▲* ''Здоров Андрій.'' [http://www.istpravda.com.ua/digest/2010/10/18/639/ Хто підняв збройне повстання в Києві в січні 1918 р.?] // Історична правда. — 2010. — 18 жовтня.
{{УНР}}
|