Вікторія (королева Великої Британії): відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Скасування редагування № 17755592 користувача 2A03:7380:410:2D:19DA:1D13:646A:8AF4 (обговорення)
Juzyk (обговорення | внесок)
м Виправлено топонімічні помилки
Рядок 41:
Королева Вікторія сама жила за певними правилами й розпорядком дня і вимагала того ж від своїх підданих. Вона власноручно розробляла правила [[етикет]]у. Прагнення англійців додержуватися [[етикет]]у приймалося рештою народів світу за англійську манірність, чудово зображену в «[[Аліса в країні чудес|Алісі в країні чудес»]] і розповідях про [[Шерлок Холмс|Шерлока Холмса]] й доктора Ватсона. Вікторіанську епоху часом згадують як епоху порядку й високих моральних принципів. Звичайно, справа було не тільки й не стільки в характері королеви. В Англії твердо стояв на ногах середній клас, який заведено звинувачувати у вульгарному дусі гонитви за чистоганом, проте він успішно протиставив розпусті вищих аристократичних верств власну систему моралі й поведінки.
 
З перших днів правління королева робила спроби зближення з російським імператорським двором. В 1840-х роках розширилося співробітництво Росії й ВеликобританіїВеликої Британії в науково-технічній і військовій сферах. Королева Вікторія робила всілякі знаки уваги імператорові Миколі. [[1846]] року вона подарувала імператору яхту «Вікторія» для Санкт-Петербурзького Імператорського яхт-клубу. Але, російський уряд не завжди відрізняла зважена зовнішня політика. Росія прагнула встановити своє панування на Чорному й частині Середземного моря. Цим вона налаштувала проти себе Туреччину й Францію.
 
Почалася [[Кримська війна]]. Росія понесла важкі втрати, втратила Севастополь й Чорноморський флот. Незважаючи на перемогу й протести Туреччини, королева Вікторія повернула [[Севастополь]] Росії.
 
В [[1851]] році у Лондоні відбулася Перша Всесвітня виставка, на якій були зібрані досягнення передової думки із всіх країн світу. Представлені в Кришталевому палаці експонати дали поштовх не тільки фантазіям Жуля Верна, але й реальному науково-технічному прогресу. Новаторство торкнулося всіх сторін життя — від перших у світі електродвигунів до бутерброда лорда Сендвіча. Найбільший флот з найсучаснішим озброєнням (перші броненосці з'явилися в Англії) дозволив ВеликобританіїВеликої Британії розширити свої колоніальні володіння, зібравши під короною 40 країн. Англія була центром світу, а англієць (подібно американцеві сьогодні) почував себе як удома майже в будь-якій точці земної кулі. Кіплінг, «співак британського імперіалізму», оспівував у своїх баладах «тягар білої людини», що цивілізовані англійці мужньо несуть у колоніях серед тубільців, цих «похмурих» бентежних дикунів.
 
Однак успішну Британію і її королеву чекав серйозний удар. Занедужав тифом і помер принц Альберт. Після того, як 1861 року принц Альберт помер, королева до кінця життя носила жалобу по чоловіку. [[Редьярд Кіплінг]] у своїх віршах називатиме її не інакше, як «вдовою з Віндзору».