Томас Стернз Еліот: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 33:
У [[1906]] році [[поет]] став студентом Гарвардського університету, в якому вчився до [[1909]] року, де отримав диплом магістра. В той час «Гарвард Адвокет» опублікував його перші вірші. Життя Еліота змінилось у грудні [[1908]] року, коли йому до рук потрапила книжка А. Симонса «Символістський рух в літературі» ([[1895]]), присвячена творчості поета [[Жуль Лафорг|Жуля Лафорга]]. В [[1910]] році Томас Еліот поїхав до Сорбонни, щоб продовжити своє навчання. Там він познайомився з Ж. Верденалем, якому присвятив свою «Любовну пісню Дж. Альфреда Пруфрока» (Ж. Вердиналь загинув у битві при Дарданеллах). Поет увійшов в коло творчого життя, яке в той час крутилося навколо [[Еміль Дюркгайм|Еміля Дюркгайма]], П. Дженета, Р. де Жормонта, [[Пабло Пікассо]] та [[Анрі Бергсон|Анрі Бергсона]].
У [[1911]] Еліот повернувся до Гарварду, щоб написати дисертацію з філософії, присвячену англійському філософу Ф. Х. Бредлі. В той час він також вивчав санскрит та буддизм, антропологію. Томас Еліот працював в групі, до якої входили: [[Джордж Сантаяна]],
У [[1914]] році поет зміг продовжити навчання, цього разу в [[Англія|Англії]] (завдяки стипендії). Разом зі своїм співвітчизником і прихильником модернізму, [[Езра Паунд|Езрою Паундом]], почав реформувати поетичний стиль.
| |||