Вікіпедія

Подвойський Микола Ілліч: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
оновлення даних
Заміна неперекладених посилань шаблоном
Рядок 3:
 
== Від Ніжина до Ярославля ==
Початкову освіту здобув в Ніжинському духовному училищі, по закінченні якого вступив до Чернігівської духовної семінарії. З [[1898]] року бере участь в революційному русі і в [[1901]] р. вступає до лав [[РСДРП]], за що його виключають із семінарії. Достеменно невідомо, чи став Подвойський соціал-демократом одразу після виключення, чи сталось це раніше. Того ж таки року продовжує навчання в [[:ru:ДемидовскийДемидівський юридическийюридичний лицейліцей|Демидівському юридичному ліцеї]], з якого вибув у [[1905]] р. не закінчивши його.
 
За роки навчання на юридичному продувжував брати участь у революційній діяльності: в [[1904]] — [[1905]] р.р. був головою студентської ради та членом Північного (Ярославського) комітету [[РСДРП]], де і познайомився з Антоніною Августівною Дидрикіль — майбутньою дружиною. Разом з нею та іншими більшовиками, а саме: [[Кедров Михайло Сергійович|Кедровим М.С.]] (одружений на сестрі Дидрикіль — Ользі), [[Менжинський В'ячеслав Рудольфович|Менжинським В.Р.]], [[Ярославський Омелян Михайлович|Ярославським О.М.]] (він же — Губельман М. І.) в жовтні [[1905]] р. бере активну участь в антимонархічних виступах.
[[Файл:Podvoisky 1903.jpg|thumb|180px|Микола Подвойський, 1903 р.]]
В радянській історіографії Подвойському приписується керівництво страйком працівників текстильної промисловості, організація бойових дружин [[:ru:Ярославль|Ярославля]] та участь у першій в Росії раді робітничих депутатів. Скоріш за все революційна діяльність Подвойського була обмежена роботою серед студентства та робітничої молоді. Так, [[13 жовтня]] [[1905]] р. за підбурювання до збройного повстання в промові перед страйкарями на площі Московського вокзалу [[:ru:{{нп|Ярославль|Ярославля]]|ru|Ярославль}} Подвойський був заарештований, але вже наступного дня звільнений на вимогу близько 3 тисяч мітингувальників, що зібрались біля [[:ru:Демидовский юридический лицей|ліцею]]. Після побиття гуртом чорносотенців за підтримки поліції [[19 жовтня]] [[1905]] р. Подвойський зазнав тяжких тілесних травм (за інформацією деяких джерел отримав близько 17 ран), його участь у виступах на деякий час припинилась.
 
== Еміграція, революція ==
Рядок 33:
 
== На околицях влади ==
З [[6 жовтня]] [[1919]] р. по [[17 грудня]] [[1919]] р. — член {{comment|РВР|Революційна військова рада}} 7-ї армії Західного фронту. З [[31 січня]] [[1920]] р. по [[18 березня]] [[1920]] р. — член {{comment|РВР|Революційна військова рада}} 10-ї армії Кавказського фронту. В березені [[1920]] р. — керівник Головного управління загальною військовою підготовкою — Всевобучу. В травні увійшов до складу [[:ru:Особое{{нп|Особлива совещаниенарада|«ОсобогоОсобливої совєщаніянаради»]] {{ref-|ru|Особое совещание}}. На XIII, XIV та XV з'їздах обирається до складу Центральної Контрольної Комісії при ЦК [[ВКП(б)]].
 
Як керівник Всевобуча, Подвойський відстоював територіальний підхід до засад організіції [[Радянська армія|РККА]]. На 2-му всеросійському з'їзді політпрацівників, що проходив в кінці грудня [[1920]] р., виступив з доповіддю, де підкреслив, що армії потібно готувати підлітків за міліцейською системою, в якій «зовсім відсутня муштра, а існує нормальне виховання — і фізичне, і культурне, і технічне — юнаків від 16 до 18 років і притому не окремо кожного, а масове». Ця точка зору не збіглася з пануючими на той час тенденціями й була відхилена. Але через те, що фізичне виховання ставало невід'ємною частиною Всевобуча, Подвойський одночасно очолив і Вищу раду фізичної культури. В [[1923]] р. він полишає ці обидві посади, залишаючись головою Виконкому Спортінтерну, до якого він був призначений ще у [[1921]] р.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Подвойський_Микола_Ілліч