Януш Тишкевич: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
переніс до Обговорення статті - не АД формально |
|||
Рядок 46:
Син власника [[Ходорів|Ходорова]] початку 17 ст. графа Федора (Фредерика) Тишкевича-Логойського<ref>{{SgKP|I|610|Chodorów}} — S. 610. {{ref-pl}}</ref> та його дружини княжни Софії [[Заславські|Заславської]].
Комісар Речі Посполитої для укладення домовленостей: з козаками у 1623 та 1625 ([[Куруківський договір]]<ref name="O1">Щоденник походу проти запорізьких козаків // В. Щербак (упорядник, автор передмови). Коли земля стогнала. — К. : Наукова думка, 1995. — 432 с. — С. 398—399. — ISBN 5-319-01072-9.</ref>) роках, з московитами у 1632-у.
У [[1627]] р. заснував в м. [[Бердичів]] монастир «босих кармелітів» і подарував йому чудотворний образ Божої матері, який здавна зберігався в будинку його предків. В грамоті на заснування монастиря, на спорудження при ньому [[кляштор]]у [[Бердичів]] вперше називається містечком. В [[1630]] р. Януш Тишкевич дарує замок католицькому ордену «босих кармелітів» під розташування кляштора тa в основу монастирського господарства.
1630 року при ньому було зруйновано православну церкву [[Київський замок|Київського замку]] для будівництва костелу.<ref>''Щербак В
1633 року разом з гетьманом польним коронним [[Мартин Казановський|Марціном Казановським]] надали кошти для робіт з будівництва [[Костел Успіння Богородиці (Теребовля)|Костелу Успіння Богородиці та кляштору]] в [[Теребовля|Теребовли]].<ref>''
У 1636 році напав на маєтності тещі. Потім вона подала позов до Галицького земського суду на зятя стосовно нищення ним міст [[Язлівець]], [[Городок (Заліщицький район)|Городок]], [[Заліщики (значення)|Заліщики]], [[Чернелиця]] (також [[Чернелицький замок|місцевого замку]]).<ref>
[[1643]] року за 18 км від Бердичева у Богданівському лісі була ставка [[Хмельницький Богдан|Богдана Хмельницького]] (до нині ліс називається Богданівським). У червні 1648 р. війська під керівництвом соратника Богдана Хмельницького [[Максим Кривоніс|Максима Кривоноса]], які направлялись на [[Зборів]], завдали цілий ряд ударів військам під проводом [[Ярема Вишневецький|Яреми Вишневецького]] (серед них були тисячі солдатів Януша Тишкевича з Бердичівського гарнізону), звільнили ряд населених пунктів Житомирщини: [[Бердичів]], [[Бистрик (Бердичівський район)|Бистрик]], [[П'ятка|П'ятку]], [[Чуднів]] та інші.
За даними козацьких літописів, 1648 року притісняв православних у Києві, сприяв діяльності монахів-домініканців, бернардинців, єзуїтів у місті.<ref>Извлеченіе изъ козацкихъ лѣтописей / Отделъ І. Извѣстія лѣтописные // Сборникъ матеріаловъ для исторической топографіи Кіева и его окрестностей. —
Надав кошти:
Рядок 70:
Посади: [[київські воєводи|воєвода]] та генеральний староста київського краю (близько 1630 р.), староста [[житомир]]ський, [[снятин]]ський.<ref>[http://mariusz.eu.pn/genealogia/rody/tyszkiewiczowie03.html Tyszkiewiczowie (03)] {{ref-pl}}</ref>
Учасник битв Хмельниччини, зокрема, [[Битва під Костянтиновом|під Костянтиновом]] ([[росолівці|Росолівцями]]), [[битва під Пилявцями|під Пилявцями]] (розпочав бій<ref>Дмитро Вирський. Анонімний «[[Катафалк рицерський]]» (1650 р.) про початок козацької революції (кампанія 1648 р.) // [[Український історичний журнал]]. — 2012. — № 6 (507) (лист.-груд.). — С. 178. — ISSN 0130-5247.</ref>). Помер в [[Ужендув]]і під час повернення з коронаційного сейму.<ref>Там же. — С. 183.</ref> Король та пани взнали про смерть воєводи 26 лютого.<ref>''[[Новицький Іван Петрович|Новицький
== Сім'я ==
Одружений з донькою Ядвіґи на [[Бучач]]і<ref>
== Примітки ==
Рядок 79:
== Джерела ==
* Чернелицький замок // Пам'ятки України. — К., 2015. — № 7-9 (191) (лип.
* [[несецький Каспер|''Niesiecki
{{bio-stub}}
|