Олександр Конецпольський (подільський воєвода): відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Бучач-Львів (обговорення | внесок)
Бучач-Львів (обговорення | внесок)
переніс до Обговорення статті - не АД формально
Рядок 2:
{{Otherpersons|Олександр Конецпольський (значення)}}
{{Otheruses|Воєвода (значення)}}
'''Олександр Конецпольський'''<ref>[http://www.history.org.ua/?termin=Konetspolsky_S Конецпольський Станіслав] // {{ЕІУ}}</ref> гербу Побуг ({{lang-pl|Aleksander Koniecpolski}}; ?&nbsp;—{{†}} [[1609]]<ref>''H. Kotarski H.'' Koniecpolski Aleksander h. Pobóg (zm. 1609)…&nbsp;— S. 511.</ref>/1610<ref name="K1">[http://mariusz.eu.pn/genealogia/rody/koniecpolscy01.html#G3 Koniecpolscy (01)] {{ref-pl}}</ref>)&nbsp;— польський [[шляхтич]], військовик, [[урядник]] [[Королівство Польське (1385—1569)|Корони Польської]] в [[Річ Посполита|Речі Посполитій]].
 
== Біографія ==
== Коротка біографія ==
Червертий<ref name="K1"/> син [[Серадз|сєрадзького]] [[каштелян]]а [[Конецпольські|Станіслава Пшедбура Конєцпольського]] та його дружини Ельжбети [[Ліґензи|Ліґензянки]].
 
Рядок 11:
Біля 1584 року став старостою вєлюньським. Під час безкоролів'я підтримував політику Я. С. Замойського. 1587 року перебував з двором у Кракові, взяв участь в обороні Кракова від нападу архикнязя Максиміліяна Габсбурга, в січні 1588 року став керівником передової сторожі, на її чолі першим перейшов польсько-цісарський кордон. У [[битва під Бичиною|битві під Бичиною]] 24 січня 1588 року воював на лівому крилі. За сприяння Яна Замойського отримав від короля Сиґізмунда III Жарновецьке староство у 1595 році, каштелянію [[сєрадз]]ьку 1597 року.
 
Брав участь 1601—1602 років у виправі на Ліфляндію (керував 100-кінною ротою в королівському полку [[Стефан Потоцький (староста генеральний)|Стефана Потоцького]]). У 1607—1609 роках був одним з активних учасників війни з московитами. На початку 1606 року став воєводою [[серадз|сєрадзьким]]. Під час [[рокош Зебжидовського|рокошу]] став на сторону короля, хотів єдности (компромісу) шляхти. 16 липня 1606 року ледве залишився живим під час сутички. Був ревним католиком, мав тісні зв'язки з єзуїтами. Під час відновлення рокошу активно протидіяв у Великопольщі рокошанам. Брав участь в Ґузовській кампанії, привів з собою 200 гусарів, 100 козаків, 100 піхотинців. Під час [[Битва під Гузовим|битви під Ґузовом]] мав відповідати за особисту безпеку короля. На початку 1608 року брав участь в перемовинах між сторонами конфлікту. За це король віддав йому староство бжезьніцьке, надав річну пенсію 6000 золотих.<ref>''H. Kotarski H.'' Koniecpolski Aleksander h. Pobóg (zm. 1609)…&nbsp;— S. 511—512.</ref> З 1603 року був [[Подільські воєводи|подільським воєводою]].<ref name="K1"/>
 
Помер в Русьці ([[Серадзьке воєводство (1339—1793)|Серадзьке воєводство]]).<ref name="К12">''H. Kotarski H.'' Koniecpolski Aleksander h. Pobóg (zm. 1609)…&nbsp;— S. 512.</ref>
 
=== Сім'я ===
Був одружений з Анною зі [[Срочицькі|Срочицьких]] гербу Новина (багатою одиначкою [[войський|войського]] кам'янецького Станіслава Срочицького), від неї набув значні маєтки в околицях Кам'янця-Подільського (зокрема, [[Жванець]]<ref>{{SgKP|XIV|872|Żwaniec}}&nbsp;— S. 872. {{ref-pl}}</ref>). Мав 5 синів, 4 доньки:
* Анна Александра
Рядок 33:
 
== Джерела ==
* ''Henryk Kotarski H.'' Koniecpolski Aleksander h. Pobóg (zm. 1609) // [[Polski Słownik Biograficzny]].&nbsp;— Wrocław&nbsp;— Warszawa&nbsp;— Kraków&nbsp;: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1968.&nbsp;— Tom XIII/4, zeszyt 59.&nbsp;— 481—638 s.&nbsp;— S. 511—512. {{ref-pl}}
 
== Посилання ==
* [http://mariuszwww.eusejm-wielki.pnpl/genealogiab/rody/koniecpolscy0111.html#G370.233 KoniecpolscyAleksander Koniecpolski z Koniecpola h. Pobóg (01ID: 11.70.233)]. {{ref-pl}}
 
{{DEFAULTSORT:Конецпольський Олександр}}