Олександр Конецпольський (подільський воєвода): відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
переніс до Обговорення статті - не АД формально |
|||
Рядок 2:
{{Otherpersons|Олександр Конецпольський (значення)}}
{{Otheruses|Воєвода (значення)}}
'''Олександр Конецпольський'''<ref>[http://www.history.org.ua/?termin=Konetspolsky_S Конецпольський Станіслав] // {{ЕІУ}}</ref> гербу Побуг ({{lang-pl|Aleksander Koniecpolski}};
== Біографія ==
Червертий<ref name="K1"/> син [[Серадз|сєрадзького]] [[каштелян]]а [[Конецпольські|Станіслава Пшедбура Конєцпольського]] та його дружини Ельжбети [[Ліґензи|Ліґензянки]].
Рядок 11:
Біля 1584 року став старостою вєлюньським. Під час безкоролів'я підтримував політику Я. С. Замойського. 1587 року перебував з двором у Кракові, взяв участь в обороні Кракова від нападу архикнязя Максиміліяна Габсбурга, в січні 1588 року став керівником передової сторожі, на її чолі першим перейшов польсько-цісарський кордон. У [[битва під Бичиною|битві під Бичиною]] 24 січня 1588 року воював на лівому крилі. За сприяння Яна Замойського отримав від короля Сиґізмунда III Жарновецьке староство у 1595 році, каштелянію [[сєрадз]]ьку 1597 року.
Брав участь 1601—1602 років у виправі на Ліфляндію (керував 100-кінною ротою в королівському полку [[Стефан Потоцький (староста генеральний)|Стефана Потоцького]]). У 1607—1609 роках був одним з активних учасників війни з московитами. На початку 1606 року став воєводою [[серадз|сєрадзьким]]. Під час [[рокош Зебжидовського|рокошу]] став на сторону короля, хотів єдности (компромісу) шляхти. 16 липня 1606 року ледве залишився живим під час сутички. Був ревним католиком, мав тісні зв'язки з єзуїтами. Під час відновлення рокошу активно протидіяв у Великопольщі рокошанам. Брав участь в Ґузовській кампанії, привів з собою 200 гусарів, 100 козаків, 100 піхотинців. Під час [[Битва під Гузовим|битви під Ґузовом]] мав відповідати за особисту безпеку короля. На початку 1608 року брав участь в перемовинах між сторонами конфлікту. За це король віддав йому староство бжезьніцьке, надав річну пенсію 6000 золотих.<ref>''
Помер в Русьці ([[Серадзьке воєводство (1339—1793)|Серадзьке воєводство]]).<ref name="К12">''
=== Сім'я ===
Був одружений з Анною зі [[Срочицькі|Срочицьких]] гербу Новина (багатою одиначкою [[войський|войського]] кам'янецького Станіслава Срочицького), від неї набув значні маєтки в околицях Кам'янця-Подільського (зокрема, [[Жванець]]<ref>{{SgKP|XIV|872|Żwaniec}} — S. 872. {{ref-pl}}</ref>). Мав 5 синів, 4 доньки:
* Анна Александра
Рядок 33:
== Джерела ==
* ''
== Посилання ==
* [http://
{{DEFAULTSORT:Конецпольський Олександр}}
|