Володимир (Прийма): відмінності між версіями

[перевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Бучач-Львів (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 12:
|чернече ім'я =
|народився = [[17 липня]] [[1906]], [[Страдч]]
|помер = [[26 червня]] [[1941]], [[Страдч]]
|шанується = в [[Католицизм|Католицькій Церкві]]
|прославлений =
Рядок 27:
|подвижництво =
}}
'''Володи́мир При́йма''' ({{ДН|[[17|7|1906}}, липня]] [[Страдч1906]] — {{ДС|[[26|6| червня]] [[1941}}]]) — [[блаженний]] [[Українська греко-католицька церква|Української греко-католицької церкви]].
 
== Життєпис ==
Володимир Прийма народився 17 липня 1906 року в с. [[Страдч]] (нині [[Яворівський район]] Львівської області). Батько, Іван Прийма, був дяком і секретарем при церкві, мати — Ганна Прийма. Охрещений в с. [[Страдч]] у 1906 році. Володимир Прийма закінчив дяківську бурсу при Митрополитові [[Андрей Шептицький|Андреєві Шептицькому]], був [[дяк]]ом і дириґентом у церкві цього ж села. Одружився 10 листопада 1931 року з Марією Стойко.
 
Дяк Володимир Прийма — це порядна, добра людина, яка зберегла міцну віру й не злякалася небезпеки військового часу та переслідування, яких зазнавала [[Українська Греко-Католицька Церква]] з боку вороже налаштованого більшовицького режиму. Він брав активну участь у житті парохії. Взагалі, родина була взірцевою в селі: батько Володимира Прийми був дяком, його брати Мирон і Максим, були священиками. Зі слів ще живих парохіян, дяк користувався пошаною, його любили та цінували як гідну, чесну й справедливу людину. … У чисельних описах його трагічної мученицької смерті можна викристалізувати певність, що він убитий атеїстичним режимом через ненависть ворогів до Христової віри та Католицької Церкви.
 
Свідки зазначають, що в четвер [[26 червня]] [[1941]] року [[дяк]] Володимир Прийма і отець-доктор [[Микола (Конрад)|Микола Конрад]] пішли [[сповідь|сповідати]] хвору жінку. Дорогою додому їх наздогнали [[Народний комісаріат внутрішніх справ|НКВСівці]]. Страшно лаючись, вони повели священика й дяка до лісу Бірок і там обох по-звірячому замордували. Тіло дяка Володимира Прийми було дуже покалічене, побите, він мав поламані ребра. Дяк Володимир Прийма засвідчив свою віру в Бога мученицькою смертю.
 
== Вшанування ==