Вікіпедія

Пагін: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Див, СО
правопис, стиль
Рядок 1:
[[Файл:Hollandse linde opslag (Tilia × europaea).jpg|250px|thumb|Пагони дерева]]
'''Па́гін''' — молода [[гілка]] чи [[стебло]], вегетативний орган рослини, що являє собою систему, елементами якої є стебло, [[листок]], [[брунька]], [[квітка]] й [[плід]]. Пагін відростає від кореня, який в свою чергу утримує пагін ву наземному середовищі. Місце прикріплення листка на пагоні — вузол. Ділянку пагона між вузлами називають [[міжвузля]]м.
Пагін може рости від гілки, стовбура, кореня або стебла рослини.
 
== Будова ==
Пагін&nbsp;– надземний, вегетативний орган, що виник як пристосування до життя в повітряному середовищі суші,&nbsp;– у квіткових досягає високої досконалості. Головним пагоном [[Дерево|дерева]] є стовбур − разом зі своїми бічними відгалуженнями ([[гілка]]ми і 1-2-річними бічними пагонами)<ref>''А.Д. Шовган'' [http://www.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/nvnltu/18_6/42_Szowgan_18_6.pdf Внутрішньовидові таксони деревних рослин з морфологічними відмінами крони] / [http://www.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/nvnltu/ Науковий вісник НЛТУ України. Збірник науково-технічних праць]. - 2008, Вип.18.6. ISSN: 1994-7836</ref>.▼
 
Пагін складається з осі (стебла), листків, та бруньок (зачатків нових пагонів). Основну функцію вегетативного пагона&nbsp;— [[фотосинтез]]&nbsp;— здійснюють листки; стебла виконують механічну, провідну, іноді запасаючу функцію. Головна риса пагона, що відрізняє його від кореня&nbsp;– наявність листків, отже наявність вузлів, а подібність у тому, що пагін і корінь мають розгалужену систему.
▲Пагін&nbsp;– надземний, вегетативний орган, що виник як пристосування до життя в повітряному середовищі суші,&nbsp;– у квіткових досягає високої досконалості. Головним пагоном [[Дерево|дерева]] є стовбур − разом зі своїми бічними відгалуженнями ([[гілка]]ми і 1-2-річними бічними пагонами)<ref>''А.Д. Шовган'' [http://www.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/nvnltu/18_6/42_Szowgan_18_6.pdf Внутрішньовидові таксони деревних рослин з морфологічними відмінами крони] / [http://www.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/nvnltu/ Науковий вісник НЛТУ України Збірник науково-технічних праць]. - 2008, Вип.18.6. ISSN: 1994-7836</ref>.
 
Пагін складається з осі (стебло), листків, та бруньок (зачатки нових пагонів). Основну функцію вегетативного пагона&nbsp;— [[фотосинтез]]&nbsp;— здійснюють листки; стебла виконують механічну, провідну іноді запасаючу функцію. Головна риса пагона, що відрізняє його від кореня&nbsp;– наявність листків, отже наявність вузлів, а подібність в тому,що пагін і корінь мають розгалужену систему. Вузлом називають ділянку стебла, яка несе листок. У одних рослин (злакові) вузли різко позначені у вигляді потовщення на стеблі, у інших межа вузла&nbsp;– умовна. Ділянки стебла між вузлами називають міжвузлями. Звичайно на пагоні кілька, іноді багато вузлів і меживузлівміжвузль, вони повторюються вздовж осі пагона. Міжвузля можуть бути довгими і тоді пагін називається&nbsp;– видовженим (ростовим), вкорочений пагін має короткекороткі міжвузля. Плодові дерева й кущі утворюють обидва типи пагонів: вкорочені, на яких формуються квітки й плоди,; видовжені&nbsp;– безплідні.
 
== Бруньки ==
Рядок 15:
* Вегетативні (ростові) з зачатками листків і стебла
* Генеративні (квіткові) з зачатками квіток або суцвіть.
 
Бруньки за формою:
* ростові—ростові — видовжені з загостреною верхівкою
* квіткові—квіткові — округлі і більші.
Деякі пазушні бруньки можуть залишатись у стані спокою невизначено довго—довго — це сплячі бруньки. Вони розвиваються і дають пагони при пошкоджені (напр. обмерзанні) верхівкових бруньок, зламуванні стебла над ними.
 
Велике значення має формування додаткових бруньок, які закладаються на стеблах, листках, коренях і забезпечують активне вегетативне відновлення та [[вегетативне розмноження]].
 
===Розвиток пагона з бруньки===
На повздовжньому розрізі [[Брунька|бруньки]] можна побачити її внутрішню будову. Осьовою частиною бруньки слугує зачаткове [[стебло]]. У його нижній частині можна побачити зачаткові [[листки]]. Зачаткові стебло, листки і бруньки разом складають зачатковий пагін. Його верхівку називають конусом наростання (апексом). Клітини конуса наростання (твірна тканина&nbsp;— меристема) поділяютьсяділяться, забезпечуючи ріст пагона у довжину, після поділу клітини ростуть, що веде до видовження міжвузлівміжвузль і всього стебла. У міру віддалення від конуса наростання здатність клітин до поділу зменшується і починається диференціація їх з утворенням основних тканин.
 
Брунька на [[Зима|зиму]] завжди вкривається лусочками, які взимку оберігають її від пошкодження морозами. Захисну дію брунькових лусок збільшують волосистий покрив або смолисті клейкі виділення, що щільно склеюють лусочки. При розпусканні бруньок зовнішні лусочки опадають, залишаючи невеликий рубчик.
 
Можливий і інший шляхтип росту стебла: вставний або інтеркалярний. У таких випадках твірна тканина розділена ділянками клітин, що не мають здатності до поділу. Розташовується,Зона звичайно,поділу ділянкарозташовується поділузазвичай ув основі міжвузля. ТакийІнтеркалярний ріст характерний для [[Злаки|злакових]].
 
== Галуження пагона та його типи. Формування [[Крона дерева|крони]] ==
 
У процесі росту стебло здебільшого галузиться. Особливо це стосується дводольних рослин. Кожна гілка на центральному стеблі утворюється з бокових бруньок. Бокова гілка так само має верхівкову і бокові бруньки, з яких виростають нові гілки. Все це призводить до утворення розгалуженої крони дерева, куща. Головне стебло крони називається віссю (пагоном) першого порядку. Стебла, розвинені з його бруньок&nbsp;— осями (гілками, пагонами) другого порядку.
 
Клітини серцевинних променів забезпечують горизонтальне переміщення різних сполук між шарами стебла, а також запасають поживні речовини. У багатьох дерев серцевина може відмирати, утворюючи в стовбурі порожнину&nbsp;— дупло.
 
===Потовщення стебла===
Потовщення стебла відбувається за рахунок періодичної діяльності камбію. Клітини камбію постійно діють у період вегетації рослини і можуть функціонувати протягом декількох років. Камбій відкладає всередину клітини деревини, а назовні клітини кори. Як правило&nbsp;— клітин деревини утворюється значно більше, ніж клітин кори. Тому деревина завжди займає значнішу частину на поперечному розрізі стебла.
 
===Утворення річних кілець===
НаУ кліматі з чергуванням пір року на поперечному зрізі деревини видно, що вона складається з почергових світлих і темних кілець. Кожна пара (світле та темне кільце) утворюється впродовж року за рахунок діяльності камбію і має назву річне кільце. [[Річне кільце]]&nbsp;— річний приріст деревини. Межа між річними кільцями добре помітна, оскільки весняна деревина, яка утворилася після пробудження діяльності камбію, складається з великих тонкостінних клітин (вона багатша на судини, тому здається пухкішою і забарвленою в ясніший колір); осіння&nbsp;— з більш товстостінних, але вужчих клітин і замість елементів, які проводять воду, містить більше механічної тканини, тому здається темнішою. Перехід від весняної до осінньої деревини поступовий, а від осінньої до весняної&nbsp;— завжди різко позначений (межа між річними кільцями). За річними кільцями деревини можна визначити вік рослини. У тропічних рослин, які ростуть безперервно впродовж року, [[річні кільця]] непомітні.
 
== Пересування по стеблу неорганічних та органічних (речовин) сполук ==
Одна ізз важливішихважливих функцій стебла&nbsp;— пересування речовин з одних органів до інших. В стеблі є дві протилежні течії рідин&nbsp;— висхідна і низхідна.▼
 
[[Вода]] і [[мінеральні солі]], що всмоктуються коренями з ґрунту, пересуваються по стеблу до листків, квіток, плодів. Це&nbsp;— висхідний потік, він здійснюється по деревині, основними провідними елементами якої є судини. Органічні речовини, які утворилися в листках, відтікають у всі органи рослини. Це низхідний потік, він здійснюється по [[луб]]у, головними провідними елементами якого є [[ситоподібні трубки]].▼
▲Одна із важливіших функцій стебла&nbsp;— пересування речовин з одних органів до інших. В стеблі є дві протилежні течії рідин&nbsp;— висхідна і низхідна.
 
▲[[Вода]] і [[мінеральні солі]], що всмоктуються коренями з ґрунту, пересуваються по стеблу до листків, квіток, плодів. Це&nbsp;— висхідний потік, він здійснюється по деревині, основними провідними елементами якої є судини. Органічні речовини, які утворилися в листках, відтікають у всі органи рослини. Це низхідний потік, він здійснюється по [[луб]]у, головними провідними елементами якого є [[ситоподібні трубки]].
 
У деревних рослин пересування поживних речовин в радіальному напрямку відбувається за допомогою серцевинних променів. Але не завжди.
 
==Видозміни пагона==
{{Вікіфікувати|дата=Жовтень 2012}}
Розрізняють підземні й надземні видозміни пагонів. Серед підземних видозмін найпоширеніші [[кореневище|кореневища]], [[бульба|бульби]], [[цибулина|цибулини]].
 
===[[Кореневище]]===
Кореневище&nbsp;— видозмінений підземний пагін. Своїм зовнішнім виглядом дещо нагадує корінь, від якого відрізняється наявністю вузлів, міжвузлівміжвузль, пазушних та верхівкових бруньок.
 
Відсутність кореневого чохлика. Замість листків на ньому є луски, у пазухах яких бруньки можуть дати початок пагонам. Під бруньками утворюються додаткові корені.
 
Кореневище складається із трьох основних частин: головного кореня, бічних коренів і додаткових коренів. Кореневище має основну частину - головний коренькорінь, який утримує рослину у вертикальному положенні, бічні корені - це корені, які ростуть на поверхню землі, вони забезпечують дихання підземного кореня, а додаткові корені утворюють розгалужену кореневу систему і забезпечують надходження поживних речовин до рослини.
 
Утворення кореневищ властиве багаторічним трав’янистим рослинам різних родин однодольних і дводольних. З однодольних, кореневища найчастіше зустрічаються у багаторічних злаків ([[пирій]], [[тонконіг]]).
 
Кореневище бере участь у ґрунтовому живленні, запасанні поживних речовин, вегетативному розмноженні, утворює наземні пагони. В вигляді кореневища рослина, після відмирання наземних частин, перезимовує.
Рядок 71 ⟶ 70:
Бульби бувають підземні ([[картопля]]) і надземні ([[кольрабі]]). Бульба&nbsp;— це потовщені підземні частини стебла. Ці потовщення утворюються на видозмінених підземних стеблах – столонах.
 
У бульби є основа і верхівка. Основою бульба прикріплюється до столона. Хлорофілу бульби не містять, але на сонці зеленіють. Бульби картоплі мають сильно вкорочені меживузляміжвузля. Листя на підземних бульбах редукують до дуже дрібних, малопомітних лусочок, у пазухах яких містяться бруньки&nbsp;— вічка. Бульби служать для розмноження рослин та нагромадження поживних речовин і перебуття несприятливих пір року.
 
При сприятливих умовах бульби легко проростають і завдяки запасним речовинам дають початок самостійним рослинам.
Рядок 78 ⟶ 77:
 
===[[Цибулина]]===
Цибулина&nbsp;— підземний, рідше надземний пагін з дуже коротким плоским стеблом (денцем) і м’ясистими, соковитими листками (лусочками), які запасають воду і поживні речовини. З верхівкової та пазушних бруньок цибулини виростають надземні пагони, а на денці утворюються додаткові корені. Зовнішні лучкилуски цибулини здебільшого сухі, плівчасті і відіграють лише захисну роль. У пазусі деяких лусок цибулини є [[бруньки]], з яких можуть розвиватися дочірні цибулини – так звані дітки.
 
Цибулини формуються у багатьох лілійних рослин: [[цибуля|цибулі]], [[лілія|лілії]], [[Тюльпан|тюльпанатюльпан]]а. У деяких лілійних можуть бути надземні цибулини. Звичайно вони утворюються у суцвіттях (у дикої цибулі, [[Часник|часникучасник]]у).
 
Цибулини допомагають рослині вижити за несприятливих умов і є органом вегетативного розмноження. Серед цибулевих багато декоративних рослин. Часник і цибуля використовуються в медицині і харчовій промисловості.
Рядок 99 ⟶ 98:
* кулясті
* пірамідальні
* яйцеподібні
* яйцевидні
* колоноподібні.
* колоновидні.
Усі гілки в кроні дерева різновікові. Наймолодші з них&nbsp;— гілки останнього порядку. Формування крони залежить не тільки від способу галуження, але й від впливу зовнішніх чинників. Наприклад, крона густіша завжди з того боку, де кращі умови освітлення. [[ЛюдинаКрони розумна|Людина]]дерев можета кущів можна штучно формувати крони дерев та кущів для естетичних потреб.
 
===[[Стебло]]===
Рядок 107 ⟶ 106:
 
'''За наявністю деревини''', стебла поділяють на
* трав’янистітрав'янисті — у всіх трав і молодих пагонів дерев;
* дерев’янистідерев'янисті — у дерев і кущів.
'''За формою '''стебла бувають:
* циліндричні ([[злаки]])
Рядок 115 ⟶ 114:
* багатогранні (кріп)
* сплющеними ([[Кактусові|кактус]]).
'''За розташуванням у просторі '''стебла поділюютьподіляють на:
* прямостоячі ([[кукурудза]])
* повзучі ([[суниця]])
Рядок 125 ⟶ 124:
** Повстяне — утворене довгими, сплутаними, часто гілчастими волосками;
** Шовковисте — з притиснутими блискучими волосками;
** Павутинчасте — з тонкими звитими переплетеними волосками. Якщо такі волоски розташовані окремими групами, опушення зовуть клочкуватим;
** Щетинчасте — з жорсткими волосками;
** Війчасте — з волосками, розташованими по краях органа.
Волоски за формою можуть бути простими, двороздільними, гілчастими, пір'ястимиперистими, зірчастими, лускатими, залозистими і жалкими.
* Шипчасті стебла;
* Голі стебла — без нальоту, волосків і шипів. У свою чергу, голі стебла поділюютьподіляють на:
** Гладкі — з рівною поверхнею (більшість видів);
** Бородавчасті ([[береза бородавчаста]], [[бруслина бородавчаста]])<ref>{{Cite web|url = http://www.rus-nature.ru/06trees/morf_sum.htm|title = СПРАВОЧНИК ПО МОРФОЛОГИИ ДРЕВЕСНЫХ РАСТЕНИЙ (В ВЕСЕННЕ-ЛЕТНИЙ ПЕРИОД)|last = |first = |date = |website = |publisher = |language = |accessdate = }}</ref>.
'''Функції стебла:'''
# Здійснює зв’язокзв'язок всіх частин рослини
# Збільшує поверхню рослини за рахунок галуження
# Утворює і несе на собі [[бруньки]], листки
# Забезпечує транспорт води, мінеральних, органічних речовин
# Служить для [[фотосинтез|фотосинтезу]]
# Служить для [[Вегетативне розмноження|вегетативного розмноження]]
# Запасає поживні речовини.
# Запас поживних речовин.
 
==Внутрішня будова стебла деревної рослини==
Рядок 146 ⟶ 145:
 
=====Кора=====
[[Кора рослин|Кора]]&nbsp;— зовнішній шар стебла, до складу якого входить: епідерміс, корок, луб.
 
[[Епідерміс]]&nbsp;— недовговічний, складається з клітин, які швидко відмирають, та замінюється корком. [[Корок]]&nbsp;— мертві клітини.
Рядок 152 ⟶ 151:
Шкірочка і корок захищають стебло від несприятливих умов, не пропускають вони і повітря. У корковому шарі є спеціальні отвори, крізь які проходить повітря, необхідне для дихання рослин&nbsp;— сочевички&nbsp;— у вигляді маленьких горошків на поверхні стебла. Сочевички утворені великими клітинами основної тканини з великими міжклітинниками.
 
Внутрішня частина кори&nbsp;— [[луб]]. Луб&nbsp;— сукупність різних типів тканин: провідної (ситоподібної трубки), механічної ([[луб'яні волокна]]) та основної. СитовидніСитоподібні трубки&nbsp;— живі провідні клітини [[флоема|флоеми]], з’єднаніз'єднані за допомогою поперечних перетинок з великою кількістю пор і нагадують сито, повздовжніпоздовжні стінки потовщені, але не дерев’яніютьдерев'яніють, цитоплазма зберігається, але ядро руйнується. Луб’яніЛуб'яні волокна надають стеблу міцності.
 
=====Камбій=====
Рядок 160 ⟶ 159:
[[Деревина]] складається з провідної тканини (судин), основної та механічної (деревні волокна) клітини серцевинних променів.
 
У основній тканині ([[Паренхіма|паренхімі]]) на зиму нагромаджуються поживні запаси речовини. Механічна тканина служить опорою для рослини. Судини – провідна тканина ([[ксилема]]) – довгі трубки, утворені з багатьох клітин, розміщених одна над одною, поперечні стінки яких руйнуються. ПовздовжніПоздовжні стінки потовщені, цитоплазма відмирає.
 
=====Серцевина=====
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Пагін