Джованні Баттіста Монтано: відмінності між версіями

На початку 1570-х років він перебрався у Рим, де старанно вивчав залишки давньоримських споруд. У той час це була школа з вивчення [[Античність|античності]] і покажчик наближеності до престижного джелеладжерела форм, зроблених [[авторитет]]ом для італійських майстрів. Вивчення давньоримських руїн було також покажчиком ерудиції та перепусткою до важливих замов римського нобілітета. Водночас він працював як різьбяр і скульптор у римських [[церква]]х, серед котрих [[Санта Марія ді Лорето]] та [[Латеранська базиліка|базиліка Сан Джованні ін Латерано]].

[[Файл:Campitelli - S. Giuseppe dei Falegnami.JPG|міні|ліворуч|200пкс|Рим, головний фасад храмахраму св. Йосипа теслярів]]

Власну зацікавленість у реконструкціях Джованні Баттіста Монтано виявив навіть кращийнайкращий архітектор-фахівець у папському Римі — [[Франческо Борроміні]], сам майстер креслень [[архітектор]]а і автор віртуозних архітектурних [[проект]]ів і їх реалізації. Він запозичував нетипові для архітектури римського варіанта бароко елементи з архітектури Ломбардії та взірців давньоримської архітектури (розташованих в самому Римі та у його передмістях), додавав власні знахідки і власні вдалі рішення. Власні дослідженядослідження і реконструкції Джованні Баттіста Монтано оприлюднили у серії видань між [[1624]] і [[1664]] роками. А це був період піднесення барокової архітектури папського Рима і будівельного бума, коли будували нові храми, перебудовували стародавні, звернулись до розбудови [[палац]]ів і заміських віл тощо. До архітектурної практики звернулись навіть художники (П'єтро да Кортона), скульптори (Лоренцо Берніні, той же Джованні Баттіста Монтано), що привнесли у барокову архітектуру свіжі і нові рішення.

Джованні Баттіста Монтано буде залученим до гільдії св. Луки в Римі. Серед римських робіт архітектора — головний фасад храмахраму св. Йосипа теслярів.