Осмоловський Юрій Йосипович: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Редкан (обговорення | внесок)
Мітка: пряме міжмовне посилання
Редкан (обговорення | внесок)
Рядок 34:
5 листопада 1919 р. потрапив у полон до денікінців, утримувався під арештом в Одесі. Вступив до підпільного повстанського загону, створеного одеськими більшовиками для боротьби з Денікіним, приймав участь в [[:ru: Одесская эвакуация (1920)|одеському повстанні]] 4-6 лютого 1920 р. Став командиром загону, який після захоплення Одеси більшовиками ввійшов до складу Червоної Армії.
 
Навесні 1920 р. знаходився у відпустці у зв’язку з хворобою, проживав разом з дружиною у Жмеринці. Після захоплення Жмеринки наприкінці квітня 1920 р. [[Польсько-радянська війна 1920|польсько-українськими]] військами наприкінці квітня 1920 р. знову служив у Дієвій Армії УНР. З 15 травня 1920 р. — начальник 1-ї запасної бригади [[Армія Української Народної Республіки|1-ї Запорізької стрілецької дивізії]], що мала бути сформована в Ярмолинцях з мобілізованих селян Одеського, Тираспольського та Ананьївського повітів. Однак бригада не була сформована, оскільки Армія УНР відступила з українських територій.
 
З кінця 1920 р. перебував у таборах для інтернованих Стржалково (Strzałkowo) і Шчипіорно (Szczypiorno), Польща. У 1921 р. — помічник командира 1-го кінного полку [[Чорні запорожці|Чорних Запорожців]] 1-ї Запорізької стрілецької дивізії Армії УНР. Станом на 28 лютого 1922 р. — приділений до штабу [[5-а Херсонська стрілецька дивізія Армії УНР|5-ї Херсонської дивізії Армії УНР]]. В 1922 р. командував 2-ю збірною бригадою 1-ї Запорізької дивізії, а у вересні 1922 р. виконував обов’язки командира 1-ї Запорізької дивізії.