Осмоловський Юрій Йосипович: відмінності між версіями

7 серпня 1917 р. був вибраний гласним в Одеську міську думу від блоку партій УПСР і УСДРП. Активно займався українізацією Одеського гарнізону. З листопада-грудня 1917 р. по січень 1918 р. — командир [[Гайдамацький курінь|1-го Гайдамацького куреня]] в Одесі. Відступив з Одеси разом із залишками куреня в січні 1918 р. під [[Бої за Одесу (січень 1918)|натиском]] більшовицьких військ. Далі служив помічником коменданта в місті Прилуки. В травні 1918 р. був заарештований за звинуваченням у підготовці повстання проти гетьмана Скоропадського, знаходився в ув’язненні до листопада 1918 р.

 

 

 

Навесні 1920 р. знаходився у відпустці у зв’язку з хворобою, проживав разом з дружиною у Жмеринці. Після захоплення Жмеринки польсько-українськими військами наприкінці квітня 1920 р. знову служив у Дієвій Армії УНР. З 15 травня 1920 р. — начальник 1-ї запасної бригади [[Армія Української Народної Республіки|1-ї Запорізької стрілецької дивізії]], що мала бути сформована в Ярмолинцях з мобілізованих селян Одеського, Тираспольського та Ананьївського повітів. Однак бригада не була сформована, оскільки Армія УНР відступила з українських територій.