Пам'ятка архітектури: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Скасування редагування № 18180221 користувача Khodakov Pavel (обговорення) |
||
Рядок 1:
[[Файл:Успенський собор - памятка архітектури.jpg|міні|праворуч|250пкс|Настінна дошка, якою в [[Україна|Україні]] позначають будівлі
[[Файл:Dome frescoes, Hagia Sophia, Trabzon.JPG|міні|праворуч|300пкс|Залишки візантійського храму Св. Софії, м. Трабзун, Туреччина]]
'''Пам'ятка архітектури'''
Війни, зміни державних кордонів, релігійний [[фанатизм]] не сприяли збереженню пам'яток історії і культури. Руйнівні і антигуманні тенденції в 20 столітті набули міці природних лих. Необхідність захисту історико-культурного надбання відбилася в міждержавних і міжнародних угодах
== Архітектурні пам'ятки у законодавстві України ==
Рядок 14:
== Класифікація ==
За статусом архітектурні пам'ятки поділяють на
* місцевого значення * національного значення
* міжнародного значення
* невиявлені, але гідні статусу пам'ятки.
Три перші категорії підлягають обліку і державній охороні. Невиявлені, але гідні статусу пам'ятки
Статус пам'ятки архітектури може отримати об'єкт, незалежно він попередньої функції (сакральної, військово-оборонної чи цивільної, житлової, торгівельної). Пам'ятка архітектури завжди має унікальні якості завдяки неповторності форм, інженерної конструкції, обробки будівельних матеріалів, їх комбінації чи використання, декору ([[мозаїка]], [[рельєф]], [[фреска]], ліплення тощо).
У [[Державний реєстр нерухомих пам'яток України|Державному реєстрі нерухомих пам'яток України]] значна кількість пам'яток містобудування одночасно є також [[пам'ятка містобудування|пам'ятками містобудування]], окремі
== Невиявлені, але гідні статусу пам'ятки ==
[[Файл:Преображенский собор (Чернигов)-2.jpg|міні|праворуч|200пкс|Собор Спаса Преображення, Чернігів.]]
Стан цих, ще не виявлених пам'яток, найбільш загрозливий. Наприклад, в турецькій провінції в бур'янах знайшли [[руїна|руїни]] візантійського християнського храму. По турецькій назві сусіднього селища і християнський храм отримав назву '''Дере-Агзи''', бо науковці не знайшли ні описів храму, ні його грецької назви. Обміри руїн довели, що невідомий храм немалий (довжина −39
Але порівняння планів храму '''Дере-Агзи''' і Спаса Преображення '''11 століття''' у місті [[Чернігів]] довело їх надзвичайну схожість, як і декор з гранчатих напівколон в два яруси, який мають -
Рядок 40 ⟶ 41:
Загрозливий стан мають навіть відомі пам'ятки, якщо вони дерев'яні. Вкрай поганим недоліком для дослідників [[дерев'яна архітектура|дерев'яної архітектури]] є відсутність у старих дерев'яних споруд підмурків і [[фундамент]]ів. Наявність стрічкового типу фундаментів в кам'яній архітектурі дає можливості відновити [[план]] споруди навіть після зникнення будови в стародавні часи. Дерев'яна архітектура без підмурків зникає назавжди. Свої обмеження вносила і велика пожежонебезпека. Дерев'яні споруди добре горять, що небезпечно як в воєнні, так і мирні часи, в часи [[посуха|посух]].
Тому збереження стародавніх зразків дерев'яних споруд повинно робитися негайно в [[скансен]]ах чи музеях просто неба. Стародавні зразки підлягають обов'язковому опису, замалюванню, фотографуванню тощо. Кількість вже існуючих музеїв дерев'яної архітектури для їх рятування
<gallery>
Файл:Lemko church.jpg|Лемківська церква Св. Михайла, 1777, село Шелестове
Рядок 54 ⟶ 55:
[[Файл:Berlin - Pergamonmuseum - Altar 02.jpg|міні|праворуч|200пкс|Пергамський вівтар, повномасштабне відтворення пам'ятки, [[Берлін]].]]
Біля звільнених від землі залишків античного міста [[Херсонес]] у [[Крим]]у мешканці міста побудували [[завод]]ик по перепаленню мармурових і вапнякових брил на [[вапно]]. Це було дешевше, ніж везти вапно для будівництва з інших місць. Вапняковим печам заводу ми зараз «завдячуєм» монотонному вигладу споруд Херсонесу, що збіднів у порівнянні з античними залишками міст в Африці, Сирії, Греції. Розкопки в Херсонесі роками були джерелом пограбувань і вивозу античних надгробків, капітелей середньовічних храмів, кошьовних археологічних знахідок. Серед вивезеного в Імператорський музей
* [[античне скло (Ермітаж)]] * античні [[скульптура|скульптури]]
* [[теракота|теракоти]]
Рядок 64 ⟶ 66:
== Розмаїття пам'яток архітектури ==
[[Файл:Корецький замок.jpg|міні|250пкс|Корецький замок ]]
Розвиток історії, мистецтвознавства, народоведення значно розширив коло пам'яток архітектури, куди в 20 столітті включені
* окремі споруди (храм, амфітеатр, цирк, собор, каплиця, палац, селянське житло, фортеця, замок)
Рядок 72 ⟶ 74:
* зразки промислової архітектури (металургійні печі, виноробні, мануфактури, друкарні, порти, корабельні)
* сільськогосподарські комплекси
* садиби чи вілли ( [[Ланте]], [[вілла Джулія]] , [[вілла Альдобрандіні]], [[Палац Мезон-Лафіт]], садиби [[Підгірці]] і [[Вишеньки (Коропський район)|Вишеньки]] в Україні)
* палацово-паркові ансамблі ([[Вілянівський палац]] , [[Хет Лоо]] ,[[Архангельське]], [[Кусково]], [[Самчики]] , [[Ярополець]] Чернишових, [[Хмеліта]] )
* центри історичних міст ([[Пекін]], [[Хіва]], [[Самарканд]], [[Венеція]], [[Сієна]], [[Флоренція]])
* площі або окремі вулиці (площа Конкорд, Париж, площа Див у місті [[Піза]], Палацова площа, [[Петербург]])
Рядок 98 ⟶ 100:
== Центри та провінції ==
В ході трагічних подій центри і провінції неодноразово мінялися. Столиця Кіото поступилася статусом місту Токіо, а Москва
Греки з Македонії засновують Александрію, що матиме більше значення, ніж їх столична Пела, фінікійський [[Карфаген]] зруйнують вщент, аби перетворити згодом на римське місто, столичні у арабів [[Кордова]] і [[Альгамбра]] стали іспанськими провінційними містами.
=== Вілла Джуліа в Монте, арх. Віньола (
[[Файл:Villa Giulia cortile 1040216-7.JPG|міні|250пкс|арх. Віньола. 1-й внутрішній двір вілли Джулія]]
Уславлений [[Віньола]] разом з архітектором [[Бартоломео Амманаті]] будують віллу для папи римського Юлія ІІІ (Джуліо по італійськи, звідси і назва). Невеличка за розмірами, вілла вже справжній садово-парковий ансамбль нового типу. Побудова на єдиній вісі, строга симетрія всіх частин, підкорення терас будівлям, має підкорення симетрії і [[партер (сад)]]. Знайшли своє місце в ансамблі
Віньола також дав зразок перебудови [[фортеця|фортеці]] бастіонного типу на ренесансний [[палац]] нового типу з садом (замок-палац [[Капрарола]] поблизу Вітербо).
=== Фундаменти Десятинної церкви (
[[Файл:Десятинная церковь.jpg|thumbnail|325px|right|''Десятинна церква у XIX ст'']]
Київська Десятинна церква була створена у 996 році князем Влолодимиром Святославичем і на той час була першим кам'яним християнським храмом Київської Русі а також культурним і релігійним центром княжества. Цитата з літопису: «Се даю церкви сей святей Богородице от имения своего и от моих град десятую часть. И положи написав клятьву в церкви сей, рекъ: Аще сего посудитъ кто, да будетъ проклят…»
Десятинний храм був першим Кафедральним собором на Русі. Під час правління князя Ярослава Володимировича в нього було відібрано першість кафедрального київського собору та передано побудованій у 1039 році Церкві Святої Софії, на честь зв'язку, який був встановлений зі Святою Софією Царегородською. У 1240 році Десятинну церкву було зруйновано під час монгольського вторгнення.
Рядок 119 ⟶ 121:
== Смоленська Одігітрія і Василь Блажений ==
[[Файл:Ivanmon11.jpg|міні|праворуч|180пкс|Церква Одигітрії, м. [[Вязьма]], Смоленська обл.]]
Унікальні майстри працюють як у віддалених провінціях, так і в столицях. Дослідження церкви 17 ст. в [[монастир]]і Св. Івана Хрестителя здивувало навіть науковців. Церква Одигітрії, що несе три кам'яних шарта в одну лінію на спільному склепінні, піднесла [[сюрприз]]. І тому, що важко знайти подібну композицію(усі поруйновані, окрім російського [[Углич]]а), і цеглою, і її кладкою. Була використана цегла шістнадцяти (16) різних розмірів і конфігураций в комбінації з тесаним білим каменем. Майстри зовсім відмовилися від кольорів, побіливши церкву. Грають лише її деталі і об'єми
== Садиба Рум'янцева
[[Файл:Vyshenki Palace.jpg|міні|праворуч|180пкс|[[Садиба Вишеньки]], загальний вигляд, 2009 рік]]
Занадто складний та чудернацький поземний [[план]] [[палац]]у в Вишеньках робить його винятком і [[шедевр]]ом. Встановити [[автор]]а видатного творіння не вдалося, але й без того зрозуміло, що це високопрофесійний витвір [[креслення архітектора|креслень архітектора]] та архітектурної графіки взагалі. Багатьом дослідникам цей план нагадує літеру «Є» і спонукає думати, що це натяк на ім'я «Єкатерина». Палац виконаний в стилі [[Неоготика|псевдоготики]], різновиду романтичної лінії [[класицизм]]у. В стилі псевдоготики була вибудована і інша садиба [[Рум'янцев-Задунайський Петро Олександрович|Рум'янцева-Задунайського]] в селі Троїцьке-Кайнарджи. Садибу Вишеньки після закінчення будівництва відвідала імператриця [[Катерина ІІ]] під час своєї подорожі в Україну і [[Крим]].
[[Садиба Вишеньки]] збереглась до сьогоднішнього дня, нині (на [[2011]] рік) це
== Джерела ==
[[Файл:Hagia Sophia frescoes.JPG|міні|воруч|200пкс|Залишки візантійського храму Св. Софії, м. Трабзун, фреска з символами чотирьох Євангелістів]]
* «Всеобщая история архитектуры», М,
* Бунин А. Н. «История градостроительного искусства», М, 1953
* Юрченко П. Г. «Дерев'яна архітектура України», Київ, «Будівельник», 1970
* Лясковская О. А. «Французская готика», М, 1973
* Даркевич В.П, «Аргонавты средневековья», М, «Наука», 1973
* «Памятники градостроительства и архитектуры УССР», чотири томи, Киев, «Будівельник»,
* Комеч А. И. «Древнерусское зодчество конца 10
* Саваренская Т. Ф. «Западноевропейское градостроительство 17
* Овсійчук В. А. «Майстри українського бароко», Київ, 1991
Рядок 145 ⟶ 147:
* [[Список пам'ятників архітектури Української РСР, що перебувають під охороною держави]]
* [[Світова спадщина ЮНЕСКО]]
* [[Список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Україні]]
* [[Архітектура України]]
* [[Креслення архітектора]]
|