Шарль Лебрен: відмінності між версіями

Після повернення у Париж, брав участь в декоративних роботах в новому палаці міністра фінансів [[Ніколя Фуке]] разом з архітектором [[Луї Лево]], кращимнайкращому палацово-парковимпарковому ансамблемансамблі доби. Став одною з фігур підступної [[інтрига|інтриги]] кардинала [[Джуліо Мазаріні]], що приховано стравлював двох вельмож — Ніколя Фуке та Кольбера. В протистоянні з Кольбером та королем Фуке програв і закінчив життя в ув'язненні, перебуваючи в тюрмі останні 15 років життя. Кольбер посів колишні посади Фуке, а митці, що працювалинапрацювали на Фуке, силомицьсиломіць переведені на роботи в [[Версаль]]. Серед них — і Шарль Лебрен.

Перехід на замови короля сприяв значному зростанню кар'єри митця. Він отримав дворянстодворянство у [[1662]] р., титул першого королівського художника, довічну пенсію. Ще у [[1660]] Лебрен відновив роботу [[Мануфактура гобеленів|Мануфактури гобеленів]], яка стала Королівською мануфактурою. У [[1663]] р. — він її перший директор. У [[1666]] р. Лебрен заснував Французьку академію у Римі, яка відігравала значну ролю в мистецькому житті Франції, через навчання в ній пройшла значна більшість майбутніх митців Франції, частка яких створила славу французької школи живопису 17-18 століть. Серед них:

* [[Жан-Оноре Фрагонар]], яскраві представники двох відомих мистецьких напрямків 18 столяттястоліття — [[рококо]] і [[класицизм]]у.

ПоПісля смерті митця вийшла з друку книга «Про методу навчання зображення почуттів» ([[1698]] р.)

* Каяття Марії Магдалини" (1656—1657)

* ТриумфальнийТріумфальний в'їзд Олександра Македонського у ВавілонВавилон,

* декор Аполлонової галереигалереї в палаці [[Лувр]]