Космічна індустрія Росії: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 101:
У 2014 році Росія вперше з епохи СРСР здійснила 38 космічних запусків, також на орбіту виведено рекордна кількість космічних апаратів — 80, з них 31 супутник для держпотреб, 5 комерційних і 44 малих супутника. Також в грудні 2014 року був здійснений перший успішний запуск нової ракети космічного призначення важкого класу [[Ангара-А5]] з космодрому [[Плесецьк]], що дозволило Росії досягти повністю незалежного доступу в космос в області непілотованої космонавтики.
 
[[Файл:Proton_Zvezda.jpg|right|thumb|«Протон-К» виводить на орбіту [[Звезда|модуль «Звєзда»]] для [[Міжнародна космічна станція|МКС]].]]
Навесні 2014 року головою Роскосмоса був призначений Олег Остапенко, під керівництвом якого була розроблена «Федеральна космічна програма Росії на 2016—2025 роки». Початковий бюджет становив 2,4 трлн рублів, програма включала в себе розробку надважкого ракетоносія, необхідного для пілотованої експедиції на Місяць і багато інших перспективний розробок. Але дуже скоро стало зрозуміло, що програма піддасться секвеструванню. У січні 2015 року головою Роскосмосу став [[Ігор Комаров]]. У серпні 2015 року Роскосмос був об'єднаний з Об'єднаною Ракетно-космічною Корпорацією (ОРКК) в державну корпорацію «Роскосмос». Науково-технічна рада ОРКК підготувала новий варіант федеральнї космічної програми при цьому бюджет був скорочений до 2 трлн рублів. Однак, економічний блок уряду був готовий виділити не більше 1 трлн рублів. На нараді у президента в листопаді 2015 року Ігор Комаров і віце-прем'єр [[Дмитро Рогозін]] буквально вибивали гроші на ФКП. В результаті космічна галузь отримає в 2016—2025 роках 1406 млрд рублів, а в разі поліпшення економічної обстановки в країні ще 115 млрд рублів.