Морські птахи: відмінності між версіями

Підводне полювання створює сильніший тиск (як [[еволюційний тиск|еволюційний]], так і фізіологічний), проте в нагороду значно збільшує кормову базу на обмеженій території. Поступальний рух під водою може виконаються як за допомогою крил (наприклад, у пінгвінів, алькових і [[пірнаючі буревісники|пірнаючих буревісників]] (Pelecanoididae)), так і за допомогою ніг (наприклад, у [[Бакланові|бакланових]], [[Пірникозові|пірникоз]], [[Гагароподібні|гагароподібних]] і деяких [[качка|качок]], що харчуються рибою). Як правило, упірнання за допомогою крил дозволяє рухатися швидше, ніж за допомогою ніг<ref name = "Burger">{{cite book| author = Schreiber, Elizabeth A. & Burger, Joanne | year = 2001 | title = Biology of Marine Birds | location= Boca Raton | publisher = CRC Press | isbn = 0-8493-9882-7}}</ref>. Проте в обох випадках використання крил або ніг при русі під водою обмежує їх можливості в інших ситуаціях: гагароподібні й пірникози по землі якщо й пересуваються, то насилу; [[пінгвіни]] не вміють літати, а алькові хоч і літають, але роблять ці маломаневрово і незграбно. Наприклад, для [[гагарка|гагарки]] (''Alca torda'') з родини алькових енергії для польоту потрібно на 64 % більше, ніж для такого ж розміру буревістника<ref name = "Auk">{{cite book| author = Gaston, Anthony J. & Jones, Ian L. | year =1998 | title = The Auks | location= Oxford | publisher = Oxford University Press | isbn = 0-19-854032-9}}</ref>. Багато ж буревісникоподібних володіють проміжними характеристиками: в порівнянні з типовими птахами, що упірнають за допомогою крил, їх крила довші, проте навантаження на крило вище, ніж у птахів, що полюють на поверхні. Це дозволяє як упірнати на чималу глибину, так і подорожувати на значні відстані. Мабуть, найвразливішою виглядає тактика підводного полювання у [[Тонкодьобий буревісник|тонкодзьобого буревісника]] (''Puffinus tenuirostris''), здатного у пошуках їжі опуститися на глибину до 70 м<ref>{{cite journal| author = Weimerskirch, H., Cherel, Y. | year = 1998 | title = Feeding ecology of short-tailed shearwaters: breeding in Tasmania and foraging in the Antarctic? | journal = Marine Ecology Progress Series | volume = 167 | pages = 261—274}}</ref>. Деяка здатність пірнання існує і у деяких альбатросів: наприклад, [[димчасті альбатроси]] (''Phoebetria'') занурюються на глибину до 12 м<ref>{{cite journal| author = Prince, P.A., Huin, N., Weimerskirch, H. | year = 1994 | title = Diving depths of albatrosses | journal = Antarctic Science | volume = 6 | issue = 3 | pages = 353—354}}</ref>. Зі всіх морських птахів, що полюють під водою за допомогою крил, в повітрі найефективніші альбатроси, і невипадково серед пірнаючих птахів вони займають останнє місце. Підводні хижаки домінують в полярних і приполярних водах, а в теплішому кліматі вони енергетично неефективні. Маючи обмежені здібності до польоту, ці птахи не мають можливості до здобичі прожитку на чималій території, і це особливо гостро відчувається в сезон розмноження, коли голодні пташенята вимагають повноцінного харчування.

Хоча визначення морських птахів припускає, що вони проводять своє життя в океані, в багатьох родинах є види, які частину свого річного циклу, іноді дуже велику, проводять в стороні від моря. Більш того, багато видів гніздяться в десятках, сотнях і навіть тисячах кілометрах від узбережжя. Деякі з цих птахів все ж таки вилітають у пошуках корму до моря: наприклад, [[сніжний буревісник]] (''Pagodroma nivea''), гнізда якого знаходять за 500 кілометрів від берега в [[Антарктида|Антарктиді]], просто не в змозі знайти собі прожиток в цьому районі<ref>{{cite journal|author = Croxall, J, Steele, W., McInnes, S, Prince, P. |year = 1995 | title = Breeding Distribution of Snow Petrel ''Pagodroma nivea'' | journal = Marine Ornithology | volume = 23 | pages = 69-99 | url = http://www.marineornithology.org/PDF/23_2/23_2_1.pdf}}</ref>. [[Азіатський довгодзьобий пижик]] (''Brachyramphus marmoratus'') свої гнізда будує в [[перестійний ліс|перестійному лісі]] на гілках великих [[Хвойні|хвойних]] дерев<ref>Nelson, S. K. 1997. Marbled Murrelet (''Brachyramphus marmoratus''). In ''The Birds of North America'', No. 276 (A. Poole and F. Gill, eds.). The Academy of Natural Sciences, Philadelphia, PA, and The American Ornithologists’ Union, Washington, D.C.</ref>. [[Каліфорнійський мартин]] (''Larus californicus'') гніздиться на внутрішніх озерах, а в зимовий час вилітає до узбережжя<ref>Winkler, D. W. 1996. California Gull (''Larus californicus''). In ''The Birds of North America'', No. 259 (A. Poole and F. Gill, eds.). The Academy of Natural Sciences, Philadelphia, PA, and The American Ornithologists' Union, Washington, D.C.</ref>. У деяких видів [[бакланові|бакланових]], [[пелікани|пеліканів]], [[мартинові|мартинів]] і [[крячкові|крячкових]] трапляються окремі особини, які взагалі ніколи не бувають в морі, а своє життя проводять на озерах, річках, болотах і, у разі мартинів, в містах і на сільськогосподарських угіддях. У таких випадках говорять, що ці наземні і прісноводі птахи еволюціонували від своїх морських предків<ref name = "Gaston">{{cite book| author = Gaston, Anthony J. |year = 2004 | title = Seabirds: A Natural History | location= New Haven | publisher = Yale University Press | isbn = 0-300-10406-5}}</ref>. У деяких морських птахів, головним чином [[Поморникові|поморників]] і [[Плавунець|плавунців]], що гніздяться в [[тундра|тундрі]], частина міграції відбувається над сушею.

Окрім власне знищення морських птахів, інші людські чинники також приводять до зменшення чисельності і навіть вимирання багатьох видів, колоній і популяцій. Серед таких чинників найбільшу небезпеку представляють [[інтродуковані види]] (тобто види, нехарактерні для даної території, так або інакше завезені туди людиною). Морські птахи, що живуть на маленьких островах, багато в чому втратили свою здатність захищатися від хижаків<ref name="Moors"/>. Здичавілі [[кішка|кішки]] полюють на птахів і здатні зловити жертву розміром з альбатроса, багато інтродукованих [[гризуни|гризунів]], такі як [[малий щур]] (''Rattus exulans''), поїдають яйця птахів, заховані в норах. [[Козел|Кози]], [[велика рогата худоба]], [[Зайцеві|зайці]] та інші [[травоїдні]] тварини поїдають рослинність, в якій ховаються пташині гнізда<ref name="car">Carlile, N., Proiddel, D., Zino, F., Natividad, C. & Wingate, D.B. (2003) «A review of four successful recovery programmes for threatened sub-tropical petrels» ''Marine Ornithology'' '''31''': 185—192</ref>. Причиною неспокою можуть стати навіть доброчесні [[Туризм|туристи]], які, зполохуючи з колонії зграї птахів, залишають беззахисними пташенят на поживу хижакам.