Морські птахи: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
м виправлено помилки цитувань |
||
Рядок 42:
==== Підводне полювання ====
[[Файл:Penguinu.jpg|thumb|250px|left|[[Антарктичний пінгвін]] (''Pygoscelis antarctica'') чудово плаває під водою]]
Підводне полювання створює сильніший тиск (як [[еволюційний тиск|еволюційний]], так і фізіологічний), проте в нагороду значно збільшує кормову базу на обмеженій території. Поступальний рух під водою може виконаються як за допомогою крил (наприклад, у пінгвінів, алькових і [[пірнаючі буревісники|пірнаючих буревісників]] (Pelecanoididae)), так і за допомогою ніг (наприклад, у [[Бакланові|бакланових]], [[Пірникозові|пірникоз]], [[Гагароподібні|гагароподібних]] і деяких [[качка|качок]], що харчуються рибою). Як правило, упірнання за допомогою крил дозволяє рухатися швидше, ніж за допомогою ніг<ref name = "Burger"
==== Пірнання ====
Рядок 77:
=== На суші ===
Хоча визначення морських птахів припускає, що вони проводять своє життя в океані, в багатьох родинах є види, які частину свого річного циклу, іноді дуже велику, проводять в стороні від моря. Більш того, багато видів гніздяться в десятках, сотнях і навіть тисячах кілометрах від узбережжя. Деякі з цих птахів все ж таки вилітають у пошуках корму до моря: наприклад, [[сніжний буревісник]] (''Pagodroma nivea''), гнізда якого знаходять за 500 кілометрів від берега в [[Антарктида|Антарктиді]], просто не в змозі знайти собі прожиток в цьому районі<ref>{{cite journal|author = Croxall, J, Steele, W., McInnes, S, Prince, P. |year = 1995 | title = Breeding Distribution of Snow Petrel ''Pagodroma nivea'' | journal = Marine Ornithology | volume = 23 | pages = 69-99 | url = http://www.marineornithology.org/PDF/23_2/23_2_1.pdf}}</ref>. [[Азіатський довгодзьобий пижик]] (''Brachyramphus marmoratus'') свої гнізда будує в [[перестійний ліс|перестійному лісі]] на гілках великих [[Хвойні|хвойних]] дерев<ref>Nelson, S. K. 1997. Marbled Murrelet (''Brachyramphus marmoratus''). In ''The Birds of North America'', No. 276 (A. Poole and F. Gill, eds.). The Academy of Natural Sciences, Philadelphia, PA, and The American Ornithologists’ Union, Washington, D.C.</ref>. [[Каліфорнійський мартин]] (''Larus californicus'') гніздиться на внутрішніх озерах, а в зимовий час вилітає до узбережжя<ref>Winkler, D. W. 1996. California Gull (''Larus californicus''). In ''The Birds of North America'', No. 259 (A. Poole and F. Gill, eds.). The Academy of Natural Sciences, Philadelphia, PA, and The American Ornithologists' Union, Washington, D.C.</ref>. У деяких видів [[бакланові|бакланових]], [[пелікани|пеліканів]], [[мартинові|мартинів]] і [[крячкові|крячкових]] трапляються окремі особини, які взагалі ніколи не бувають в морі, а своє життя проводять на озерах, річках, болотах і, у разі мартинів, в містах і на сільськогосподарських угіддях. У таких випадках говорять, що ці наземні і прісноводі птахи еволюціонували від своїх морських предків<ref name = "Gaston"
Деякі типово морські види, такі як [[буревісникові]], [[алькові]] і [[олушеві]], часом випадково залітають углиб материків. Найчастіше це трапляється з молодими недосвідченими птахами, але іноді у разі крупного [[шторм]]у велика кількість птахів, що терплять лихо, шукає собі укриття на суші<ref>{{cite journal|author=Harris, M. & Wanless, S. year = 1996 | title = Differential responses of Guillemot ''Uria aalge'' and Shag ''Phalacrocorax aristotelis'' to а late winter wreck | journal = Bird Study | volume = 43 | issue = 2 | pages = 220—230}}</ref>.
Рядок 103:
=== Інші загрози ===
[[Файл:Oiledcrestedauklet.jpg|thumb|200px|left|[[Велика конюга]] (''Aethia cristatella''), що стала жертвою розливу нафти на Алясці в 2004 році]]
Окрім власне знищення морських птахів, інші людські чинники також приводять до зменшення чисельності і навіть вимирання багатьох видів, колоній і популяцій. Серед таких чинників найбільшу небезпеку представляють [[інтродуковані види]] (тобто види, нехарактерні для даної території, так або інакше завезені туди людиною). Морські птахи, що живуть на маленьких островах, багато в чому втратили свою здатність захищатися від хижаків<ref name="Moors"/>. Здичавілі [[кішка|кішки]] полюють на птахів і здатні зловити жертву розміром з альбатроса, багато інтродукованих [[гризуни|гризунів]], такі як [[малий щур]] (''Rattus exulans''), поїдають яйця птахів, заховані в норах. [[Козел|Кози]], [[велика рогата худоба]], [[Зайцеві|зайці]] та інші [[травоїдні]] тварини поїдають рослинність, в якій ховаються пташині гнізда<ref name="car">Carlile, N., Proiddel, D., Zino, F., Natividad, C. & Wingate, D.B. (2003) «A review of four successful recovery programmes for threatened sub-tropical petrels» ''Marine Ornithology'' '''31''': 185—192</ref>. Причиною неспокою можуть стати навіть доброчесні [[Туризм|туристи]], які, зполохуючи з колонії зграї птахів, залишають беззахисними пташенят на поживу хижакам.
Неспокій також викликають токсичні речовини і забруднення навколишнього середовища. Як вищі хижаки, багато видів раніше страждали від руйнівної дії [[ДДТ]], поки його застосування не було заборонене. Крім того, ДДТ викликав проблеми [[ембріон]]ального розвитку і спотворив співвідношення між статями у [[західний мартин|західного мартина]] (''Larus occidentalis'') в південній Каліфорнії<ref>Fry, D. & Toone, C. (1981) «DDT-induced feminization of gull embryos» ''Science'' '''213'''(4510): 922—924</ref>. Істотну загрозу для морських птахів представляє витік [[Нафтопродукти|нафтопродуктів]] з танкерів: [[нафта]] як сама по собі є токсичною, так і просочує пір'я птахів, внаслідок чого ті втрачають водонепроникність<ref>Dunnet, G., Crisp, D., Conan, G., Bourne, W. (1982) «Oil Pollution and Seabird Populations [and Discussion]» ''Philosophical Transactions of the Royal Society of London. B'' '''297'''(1087): 413—427</ref>. Забруднення нафтою в основному загрожує видам з обмеженим ареалом і популяціям, що вже ослабіли.
|