Білоруська операція (1941): відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
стиль |
Немає опису редагування |
||
Рядок 147:
== [[Лепельський контрнаступ]] ==
Південніше Борисова наступали з'єднання [[24-й моторизований корпус (Третій Рейх)|24-го німецького мотокорпусу]] на Березино та Свіслоч, були зупинені 4-м повітряно-десантним корпусом генерала Жидова, залишками 20-го мехкорпусу та невеликим загоном 155-ї стрілецької дивізії, що вирвався з-під Слоніма — до 5 липня — тоді 10-а німецька танкова дивізія зуміла переправитися на східний берег та через чотири доби просунулися до Дніпра в околицях [[Шклов]]а. Південніше Березіно німецька 4-а танкова дивізія прорвала оборону на Березині біля села [[Свіслоч (Осиповицький район)|Свіслоч]] та 4 липня вийшла до Дніпра біля [[Бихів|Бихов]]а. 4-а німецька танкова армія на 4 липня досягла рубежу Лепель — [[Улла (селище)|Улла]] — Полоцьк та захопила невеликі плацдарми на східному березі Західної Двіни біля Десни і Вітебська.
Таким чином, проти 6 дивізій 22-ї радянської армії на оборонній лінії від [[Себеж]]а до Вітебська — більше 200 кілометрів — наступало 16 німецьких. Ставка ВГК наказує командуючому 20-ю армією генерал-лейтенанту [[Курочкін Павло Олексійович|П. О. Курочкіну]] знищити німецьке угруповання, наступаюче з-під Лепеля. 6-го липня 20-а армія робить контрудар в напрямку [[Сєнно (місто)|Сєнно]] — Лепель — так званий [[Лепельський контрудар]] — з обидвох сторін брало участь понад 1500 танків — одна з найбільших битв початкового відтинку нацистсько-радянської війни. З радянського боку в бій вступили [[5-й механізований корпус (СРСР)|5-й]] та 7-й механізовані корпуси. В 5-му мехкорпусі та 57-й танковій дивізії до складу 16-ї армії було спрямовано біля 1300 танків, переважно — БТ, зокрема [[БТ-5]], [[БТ-7]], також КВ і Т-34, один батальйон — [[Т-26]], також у 7-го мехкорпусу були танки [[ХТ-26]]. Радянські сили почали розгортання на ходу, в битву вводилися по частинах, несли втрати ще до вступу в бій під безперервними авіанальотами. При добиранні своїм ходом корпусу з-під Москви комендатура станції [[Вязьма]] та тилові служби 20-ї армії в безперервній нерозберисі допустилися того, що частини вивантажувалися з ешелонів, не знаючи місця призначення, їх розшукували штаби дивізій та корпусу, майже повністю було відсутнє постачання запчастинами та паливно-мастильними матеріалами.
| |||