Гросмейстер: відмінності між версіями

{{Otheruses|ҐросмайстерГросмейстер}}

Титулом '''Міжнародний ҐросмайстерГросмейстер''' нагороджуються [[шахи|шахісти]] світового класу шаховою організацією [[ФІДЕ]]. За винятком титулу «[[Чемпіон Світу з шахів|Чемпіона Світу]]», ґросмайстергросмейстер — найвищий титул, якого може досягти шахіст. Це — довічний титул.

Шахові титули ґросмайстрівгросмейстерів, [[Міжнародний Майстер|міжнародних майстрів]] і [[Майстер ФІДЕ|майстрів ФІДЕ]] відкриті як для чоловіків, так і для жінок. Починаючи з [[Гапріндашвілі Нона|Нони Гапріндашвілі]] в 1978 році, низка жінок заробили титул ґросмайстрагросмейстера.

Існує окремий титул для жінок — [[Жіночий ҐросмайстерГросмейстер]]. Але цей термін іноді вживають неправильно, цим титулом нагороджують жінок, що за рівнем гри знаходяться приблизно між чоловічими титулами майстра ФІДЕ і міжнародного майстра.

ФІДЕ також нагороджує титулом ґросмайстрагросмейстера композиторів [[шахова задача|шахових задач]] і найкращих гравців у [[шахи за листуванням]].

Термін «ґросмайстергросмейстер» (або ''гросмейстерґросмайстер'', від. {{lang-de|Großmeister}}) використовували протягом турніру в Остенді ув 1907 році. Турнір ділився на дві секції: Чемпіонат і Турнір майстрів. Секція Чемпіонату була для гравців, які раніше виграли міжнародний турнір. [[Зіґберт Тарраш]] виграв секцію Чемпіонат, випередивши [[Карл Шлехтер|Карла Шлехтера]], [[Давид Яновський|Давида Яновського]], [[Френк Маршалл|Френка Маршалла]], [[Опік Амос|Опіка Амоса]] і [[Михайло Чигорін|Михайла Чигоріна]], пізніше цих гравців називали ґросмайстригросмейстери для цілей турніру. Слово «ґросмайстергросмейстер» не використовували, наприклад, в англійській мові аж до 1914 року.

=== Перші формальні ґросмайстригросмейстери (1914) ===

Титул ґросмайстрівгросмейстерів було вперше формально надано російським імператором [[Микола II|Миколою ІІ]], який 1914-го року в іменному порядку нагородив ним п'ять шахістів: [[Емануїл Ласкер|Емануїла Ласкера]], [[Хосе Рауль Капабланка|Хосе Рауля Капабланку]], [[Олександр Алехін|Олександра Алехіна]], [[Зіґберт Тарраш|Зіґберта Тарраша]] і [[Френк Маршалл|Френка Маршалла]]. Ці шахісти були фіналістами знаменитого турніру [[1914]] року в [[Санкт-Петербург|Санкт-Петербурзі]], який частково спонсорував імператор.

До 1950-го року, термін «ґросмайстергросмейстер» іноді неофіційно застосовували до інших шахістів світового класу.

У 1927 році Шахова Федерація [[СРСР]] ввела титул ''ҐросмайстерГросмейстер Радянського Союзу'' тільки для радянських шахістів. Цей титул було скасовано 1931-го року, після того, як [[Борис Верлінський]] переміг ув Шаховому Чемпіонаті СРСР 1929-го року. Титул було повернено 1935-го року, щоб нагородити [[Михайло Ботвинник|Михайла Ботвинника]], який став першим «офіційним» ґросмайстромгросмейстером СРСР.

Коли ФІДЕ реорганізувалася після [[Друга Світова Війна|Другої Світової Війни]] вона прийняла правила з приводу нагороди шаховими титулами. Титули були присуджені за рішенням Генеральних Зборів ФІДЕ і Арбітражного Комітету. ФІДЕ вперше нагородила титулом ґросмайстрагросмейстера [[1950]]-го року 27 шахістів. Цими шахістами були:

[[Юхим Боголюбов|Юхима Боголюбова]] не було введено до класу ґросмайстрівгросмейстерів і він не отримував титул до 1951 року, коли на арбітражному комітеті ФІДЕ проголосували 13 за, 8 проти і 5 утримались. [[Югославія]] підтримувала введення титулу, на відміну від інших комуністичних країн. За новими правилами титул Міжнародного ґросмайстрагросмейстера ФІДЕ отримали:

== Список наймолодших ґросмайстрівгросмейстерів ==