Штефан Воґоріде: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м вікіфікація, правопис |
|||
Рядок 14:
| громадянство =
| дата народження =
| місце народження = [[Котел (Болгарія)|Котел]] [[Болгарія]]
| дата смерті = [[1 серпня]] [[1859]]
| місце смерті = [[Стамбул]]
Рядок 25:
| нагороди =
}}
'''Штефан Воґоріде''' (грец. ''Στέφανος Βογορίδης'', рум. ''Ştefan Vogoride'', тур. ''Stefanaki Bey'',
Онук єпископа [[Софроній Врачанський|Софронія Врачанського]], батько Александру і [[Ніколае Воґоріде]]
Рядок 31:
== Біографія ==
Народився в місті [[Котел (Болгарія)|Котел]] ([[Болгарія]]). Штефан і його брат Афанас були названі Воґоріде (Боґоріде) в честь хана [[Борис I Михайло|Бориса I]], першого християнського правителя Болгарії, також відомого під ім'ям Богоріс.
Навчався в грецькомовній Академії Святого Сави в [[Бухарест]]і, де змінив болгарське ім'я Стойко на грецьке Штефан. Після закінчення навчання поступив на службу в османський флот на посаду [[Драгоман|драгомана]]. У [[1799]] під командуванням
У [[1812]] Воґоріде разом з господарем [[Скарлат Каллімакі|Скарлатом Каллімакі]] відправився в Молдову і до [[1819]] був правителем [[Галац]]а. У [[1821]] під час повстання Тудора Владимиреску і вторгнення «Філікі Етерія» у ході грецької війни за незалежність Воґоріде став номінальним каймакамом [[Волощина|Волощини]] і зберігав це положення під час наступу турецьких військ на [[Александру Вода Іпсіланті|Александра Іпсіланті]] в [[1822]]. Після передачі влади Іоніце Стурдза повернувся на флот на посаду драгомана. У [[1825]]-[[1828]] перебував у вигнанні в [[Анатолія|Анатолії]].
| |||