Технологія Ленгмюра — Блоджет: відмінності між версіями

Основна ідея методу полягає у формуванні на водній поверхні [[Моношар | мономолекулярного шару]] амфіфільних речовини і подальшому його перенесення на тверду підкладку. У водному середовищі молекули амфіфільних речовини розташовуються на поверхні розділу «повітря-вода». Для формування поверхневого мономолекулярного шару використовують стиснення поверхневого шару за допомогою спеціальних поршнів (див. Рис. 1). При послідовному ізометричному стисненні змінюється структура мономолекулярної плівки, яка проходить через ряд двовимірних станів, умовно іменованих станами газу, рідкого кристалу і твердого кристалу (див. Рис. 2). Таким чином, знаючи фазову діаграму плівки, можна управляти її структурою та пов'язаними з нею фізико-хімічними властивостями. Перенесення плівки на твердий носій здійснюють зануренням в розчин і подальшим витяганням з нього плоскої підкладки, на якій при цьому відбувається адсорбція поверхневої плівки. Процес перенесення мономолекулярної плівки можна повторювати багаторазово, отримуючи, таким чином, різні мультимолекулярні шари .

 

 

 

[[Категорія: Нанотехнології]]