Антибританське повстання в Іраку: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 1:
'''Антианглійське повстання в Іраці''' (''Іракське повстання 1920 року'')
== Передісторія ==
Після [[Перша світова війна|Першої світової війни]] було вирішено, що [[Ліга націй]] видасть ряду держав мандати на управління деякими територіями розгромлених Центральних держав. Вважалося, що розвинені європейські держави поступово підготують ці території до існування в якості незалежних держав. Однак жителі колишніх провінцій [[Османська імперія|Османської імперії]] побоювалися, що [[Мандат Ліги Націй|мандатна система]]
Відповідно до рішення [[Конференція в Сан-Ремо|конференції в Сан-Ремо]] 25 квітня 1920, [[Великобританія]] повинна була отримати мандат на управління [[Британський мандат у Месопотамії|Месопотамією]]. Ще під час війни англійці замінили більшість османських чиновників на британців, і мешканці Месопотамії стали побоюватися, що їх поступово готують до включення до складу [[Британська імперія|Британської імперії]]. Один з шиїтських лідерів, аятолла Мухаммад Таки аль-Ширазі, видав [[фетва|фетву]], в якій оголосив, що робота на британську адміністрацію суперечить ісламським законам. Введені англійцями порядки привели до зростання невдоволення серед місцевого населення. Шиїтські [[улем]]и і вожді місцевих племен обговорювали на своїх зустрічах можливості мирного протесту, однак не виключали і можливості насильницьких дій у випадку, якщо мирні протести ні до чого не приведуть.
== Повстання ==
Травень 1920 року ознаменувався спільними масовими виступами шиїтів і сунітів в [[Багдад]]і. На одному з великих мітингів були обрані 15 представників, уповноважених обговорювати з британською владою питання про незалежність [[Ірак]]у, проте британський Комісар у цивільних справах сер [[Арнольд Талбот Вільсон|Арнольд Вільсон]] відмів їх вимоги як «непрактичні»
Збройні виступи проти англійців почалися в кінці червня 1920 року. Аятолла аль-Ширазі видав фетву, яка надихнула повстанців. Сподіваючись присікти повстання в зародку, англійці заарештували вождя племені Завалимо, проте збройні члени племені взяли штурмом в'язницю і звільнили вождя. Скориставшись неготовністю британських гарнізонів, повстанці до кінця липня взяли під контроль район середнього [[Євфрат]]у. Цей успіх надихнув людей в сусідніх регіонах, і повстання поширилося в пониззя Євфрату і район [[Багдад]]у.
Рядок 17:
== Джерела ==
* «Історія Сходу» (в 6 т.). Том V «Схід у новітній час (
*
[[Категорія:
[[Категорія:
[[Категорія:
| |||