Дітмар фон Айст: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
стиль, правопис, вікіфікація |
Немає опису редагування |
||
Рядок 28:
== Твори ==
Дітмару приписують цілий ряд пісень, однак тільки невелику частину з них можна з цілковитою впевненістю зарахувати до його авторства. Це 16 пісень, що складаються з 42 строф і належать до раннього періоду мінезангу. Його твори є наче містком між некуртуазною та [[Куртуазна література|куртуазною]] формами. Поет одним із перших почав використовувати [[рефрен]] та вексель ({{lang-de|Wechsel}} — літературний засіб, який полягає в чергуванні строф із чоловічими і жіночими римами або ж чергування монологу автора зі звертаннями до іншої особи — зазвичай коханої/коханого, читача тощо.).
Тематика пісень — стосунки між чоловіком і жінкою (любов, стосунки, партнерство). Одні пісні написані з точки зору чоловіка, а інші — жінки. Жінка займає сильну позицію, вона сама на свій розсуд вибирає собі партнера (наприклад, «Там жінка одненька стояла» ({{lang-de|Ez stuont ein frouwe alleine}})).
Рядок 43:
|-
| <poem>
{{lang|de|«Slâfest du, friedel ziere?<br/>
man wecket uns leider schiere.<br/>
ein vogellîn sô wol getân,<br/>
daz ist der linden an daz zwî gegân.»<br/>
«Ich was vil sanfte entslâfen,<br/>
nu rüefest du kint ‚Wâfen‘.<br/>
liep âne leit mac niht gesîn.<br/>
swaz du gebiutest, daz leiste ich, friundîn mîn.»<br/>
Diu frouwe begunde weinen:<br/>
«Du rîtest und lâst mich eine.<br/>
wenne wilt du wider her zuo mir?<br/>
ôwê, du füerest mîn fröude sament dir!»}}
</poem>
| <poem>
«Schläfst du, lieber Freund?<br/>
Man weckt uns leider bald.<br/>
Ein Vöglein so schön, <br/>
das ist auf der Linde Zweig geflogen.»<br/> «Ich war so sanft eingeschlafen,
nun rufst du, Kind, ‚wach auf!‘.<br/> Lieb ohne Leid kann nicht sein, <br/>
Was du gebietest, das tue ich, meine Freundin.»<br/> Die Dame begann zu weinen.<br/>
«Du reitest von hinnen und läßt mich allein.<br/>
Wann wirst du wieder zu mir kommen?<br/>
O weh! Du führst meine Freude mit dir.»
</poem>
| <poem>
«Schläfst du, schöner Freund?<br/>
Man weckt uns leider bald;<br/>
ein Vöglein, ein so schönes,
das hat sich der Linde ins Gezweig gesetzt.»<br/> «Ich war ganz leicht eingeschlafen,
als du, Kind; ‚O weh‘ riefst.<br/> Liebe ohne Leid kann es nicht geben.<br/>
Was du befiehlst, Geliebte, das tue ich.»<br/>
Die Dame begann zu weinen: <br/>
«Du reitest weg und lässt mich alleine.<br/> Wann willst du wieder her zu mir kommen?<br/>
Oweh, du führst meine Freude mit dir fort!»
</poem>
| <poem>
«Прокинься, милий, час наспів!<br/>
Досвітній в липах чути спів,-<br/>
Маленька пташка, про що вона<br/>
Співає нам біля вікна?»<br/>
«Не руш мене, я сплю — ще ніч.<br/>
Та ось вже серцем чую клич:
Меч і війна, кохання й біль — <br/> їх не розняти, шкода й зусиль!»<br/> Тихо зронила сльозу з-під вій:
«Щастя моє, чоловіче мій!<br/> Доки ж тебе чекатиму я?<br/>
Радість з тобою зникає моя».
</poem>
| |||