Ядро атома: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
→Утворення: Виправлена граматика Мітка: Редагування з мобільної програмки |
Немає опису редагування |
||
Рядок 1:
[[Файл:Nucleus drawing.svg|thumb|right|Модель атомного ядра, що зображує його у вигляді компактної зв'язки [[нуклон]]ів: [[протон]]ів (червоні) та [[нейтрон]]ів (сині). На малюнку протони й нейтрони зображені у вигляді маленьких кульок, приклеєних одна до одної, насправді ж стан ядра точно описується лише [[квантова механіка|квантовою механікою]]. Наприклад, в дійсності, кожен нуклон перебуває в кількох місцях одночасно, розповсюджуючись на все ядро.]]
'''Ядро́''' — центральна частина [[атом]]а, в якій зосереджена основна частина [[маса|маси]] атома (більш ніж 99,9 %). Ядро має позитивний [[електричний заряд|заряд]], і саме від величини заряду ядра залежить, який [[хімічний елемент]] представлений атомом.
У порівнянні з розмірами атома, який визначається радіусом [[електронна оболонка|електронних орбіт]], розміри ядра надзвичайно малі — 10<sup>−15</sup>−10<sup>−14</sup> [[метр|м]], тобто приблизно в 10-100 [[тисяча|тисяч]] разів менші від розміру самого атома.
Рядок 68:
Енергетичний еквівалент а. о. м. дорівнює — приблизно <math>931</math> [[електрон-вольт|МеВ]]<ref name="Бартоломей" />.
Ядерні сили, що тримають ядро вкупі, в кілька раз сильніші ніж електромагнітні. Від'ємна потенціальна енергія нуклонів досягає значень, які роблять відчутним ефект внаслідок принципу еквівалентності маси та енергії
=== Заряд ===
Рядок 109:
}}</ref>. Приблизна залежність для сферичних ядер виглядає так<ref>{{cite web|url=http://www.physics.uoguelph.ca/~pgarrett/teaching/PHY-7160/Lecture1KyleFoster.pdf|title=Kyle Foster lecture|work=University of Guelph|archiveurl=http://www.webcitation.org/6HWtD8Cut|archivedate=2013-06-21}}</ref><ref name="Булавін"> Булавін, Тартаковський, с. 60. </ref>:
: <math>\rho(r) = \frac{\rho_0}{1+\exp \left( \frac{r-R_0}{a} \right) } </math>
де r відстань від центру, <math>R_0</math> — параметр, що має зміст відстані від центру ядра, на якій густина заряду має значення 50 % від значення в центрі (<math>\rho_0</math>) <math>a</math> — параметр, що однаковий для всіх ядер. Досліди показали, що <math>R_0\approx 1.07 A^{1/3}</math> [[фемтометр|фм]], <math>a\approx 0.55</math> фм. Також можна запровадити інший параметр
=== Радіус ===
Рядок 186:
|isbn =0471572705}}</ref>.
Велика [[енергія зв'язку]] нуклонів, що входять до ядра, свідчить про існування [[Сильна взаємодія|ядерних сил]], оскільки [[Гравітація|гравітаційні сили]] занадто малі, щоб подолати взаємне [[електростатика|електростатичне відштовхування]] протонів у ядрі. Зв'язок нуклонів здійснюється силами з надзвичайно малим радіусом дії. Вони виникають внаслідок того, що між нуклонами ядра відбувається безперервний обмін [[віртуальна частинка|віртуальними]] частинками
== Стабільність та радіоактивність ядер ==
Рядок 251:
=== Оболонкова модель ===
{{Main|Оболонкова модель ядра}}
Запропонована в 30-ті роки ХХ сторіччя{{Джерело?}}. Оболонкова модель атомного ядра будується аналогічно оболонковій моделі [[атом]]а. Тільки оболонки (в самоузгодженому полі ядра) заповнюють не електрони, а протони та нейтрони. Теорія чудово пояснює особливості дискретного спектра рівнів ядра. Інший визначний успіх теорії — передбачення існування '''магічних ядер'''.
==== Спектри ядер ====
Рядок 284:
== Утворення ==
{{main|Нуклеосинтез}}
Першими внаслідок [[великий вибух|Великого вибуху]] виникли протони й електрони, з яких у подальшому утворився [[Гідроген]]. Під час [[первинний нуклеосинтез|первинного нуклеосинтезу]] приблизно 25 % Гідрогену (за масою) перетворилося на [[гелій]]-4. Також утворилася незначна кількість [[літій|літію]], [[дейтерій|дейтерію]] та інших, нестабільних ізотопів. Ядра більшості хімічних елементів, що є в природі, утворилися як продукт [[нуклеосинтез]]у, що відбувався (і відбувається) у надрах зір. Утворені ядра потрапляють у міжзоряний простір шляхом скидання оболонок та під час спалахів [[наднова|наднових]]. Із часом розсіяна речовина знов утворює зорі (та планети навколо них).
== Наука ==
| |||