Венделл Мередіт Стенлі: відмінності між версіями

Американський біохімік Венделл Мередіт Стенлі народився в Ріджвіллі (штат Індіана), в сім'ї Клер (Плессінджер) і Джеймса Стенлі, видавців місцевої газети. Будучи школярем, Стенлі часто допомагав батькам, продаючи газети і працюючи в редакції. Після закінчення середньої школи в Ріджвіллі він вступив до Ерлем-коледжу в Річмонді (штат Індіана), де вивчав хімію і математику. Обдарований студент і відмінний спортсмен, Стенлі на останньому курсі був обраний капітаном футбольної команди і подумував про те, щоб стати тренером з футболу. У 1926 р., незадовго до закінчення Ерлем-коледжу, він побував в Іллінойському університеті з одним зі своїх вчителів з хімії, який представив його Роджеру Адамсу, викладачеві хімічного факультету університету. Захопленість Адамса наукою пробудила в Стенлі інтерес до наукових досліджень, і це привело його до аспірантури Іллінойського університету, де в 1927 р. він отримавздобув магістерський, а в 1929 р. докторський ступінь, захистивши дисертацію, присвяченупро сполукамсполуки, які використовуються для лікування прокази.

Через рік після отриманняздобуття докторського ступеня, протягом якого Стенлі продовжував свої дослідження в Іллінойському університеті, йому була присуджена стипендія Національної науково-дослідної ради для роботи в області хімії у Генріха Віланда в Мюнхенському університеті. Після повернення на наступний рік у США Стенлі став асистентом у Рокфеллерівському інституті медичних досліджень (тепер Рокфеллеровській університет) у Нью-Йорку, проте в 1932 р. перейшов в інститутську лабораторію патології тварин та рослин у [[Принстон|Прінстоні]] (штат [[Нью-Джерсі]]). Тут він зайнявся вивченням вірусів, що викликають захворювання у рослин.

Випадково зустрівшись в 1946 р. з президентом Каліфорнійського університету Робертом Спроулом, Стенлі отримавдістав від нього пропозицію створити ій очолити лабораторію з вивчення вірусів у Каліфорнійському університеті в Берклі, якеяку прийняв у 1948 р. Стенлі залишався в Берклі до кінця своєї наукової діяльності. Там він керував дослідженнями, спрямованими на подальше прояснення природи вірусів. Один з його колег, Хайнс Френкел-Конрат, довів, що білковий компонент вірусу є всього лише його «житлом», а його гени містяться в рибонуклеїновій кислоті (РНК). Ось чому Стенлі ніяк не вдавалося отримати генетичні зміни у вірусі тютюнової мозаїки шляхом зміни його білка.