Гутії: відмінності між версіями

'''Гутії''' ('''кутії''')&nbsp;— напівкочові [[плем'я|племена,]] що жили в ІІІ-ІІ тисячоліттях до нашої ери на заході [[Іранське нагір'я|Іранського нагір'я]] на території теперішніх Південного [[Азербайджан]]у та [[Курдистан]]у. Відомо, що кутії значно поступалися жителям Межиріччя в цивілізаційному плані, але відрізнялися своєю войовничістю, за що в документах тоїтієї епохи їх часом називають «''дракони гір''». Етнічне походження та мова гутіїв не відомі, хоч [[Дьяконов Ігор Михайлович|Дьяконов]] припускає, що вона була споріднена з мовами інших народів [[Загрос]]у&nbsp;— лулубеїв, [[Еламіти|еламітів]], каспіїв. Антропологічно гутії були схожі на людей, що й досі населяють цей регіон. З гутіями воювали царі [[Аккад]]у, котрих покликали на допомогу шумери, після спроб акадців знищити їх храм в [[Ніппур]]і. Саме в битві з ними схоже загинув [[Нарам-Суен]] і саме ці племена врешті звільнили Межиріччя від панування [[Аккад]]у, після смерті його сина [[Шаркалішаррі]]. Кілька поколінь кутії домінували в Месопотамії, як військова сила<ref>В шумерському «Царському списку» повідомляється, що гутії правили Межиріччя 124 роки, в той час як на думку сучасних сториків цей термін вдвічі менший — дещо більше пів століття.</ref> Кутії скорішшвидше за все офіційно були в ролі захисників релігії шумерів, до котрої самі ставилися з великим піїтетом, зважаючи на численні згадки про їх пожертви на шумерські храми і те, що вони свого апарату управління не створювали. Кутії дуже нагадують наших запорожців, за способом життя, навіть булава у них була символом влади. В час приходу кутіїв в Шумер нічого не відомо про їх дружин і дітей. Мабуть кутії прийшли туди як військо і пізніше одружувалися вже з дочками шумерів.

Вважається, що час правління гутіїв сприймався [[шумери|шумерами]] та [[аккадці|аккадцями]], як час бід та лих викликаних як насильством завойовників, так і припиненням нормального управління та господарювання. Бо, наприклад в шумерському гімні на честь бога Нінібу говориться

Але цей гімн повністю заперечує наявність в Шумері, в роки кутіїв, національного ренесансу, великого розквіту торгівлі, землеробства, літератури і мистецтва, про наявність чого свідчать багато археологічних знахідок. І потрібно брати до уваги, що кутії спільно з шумерською релігійною елітою створили [[теократія|теократичне правління]] в країні, особливо в роки [[Лагаш]]ського енсі [[Гудеа]], що повністю усунуло від влади світську аристократію, найперше акадського походження.

Через 60 років світська аристократія повстала і під проводом [[Утухенгаль|Утухенгаля]] розбила військо останнього кутійського царя (чи обраного отамана) [[Тиріган]]а, котрий правив тільки 40 днів. СкорішШвидше за все це був добре організований заколот, де заколотники використали переобрання влади в кутіїв. Відомо, що Тиріган був вбитий, разом з дружиною і сином, а подальша доля його одноплимінників залишилася невідомою, можливо вони усі були також перебиті. Ця зміна влади стала початком кінця шумерської цивілізації, котра зійшла з історичної арени після цього через менш як півтора століття.

В І тисячолітті до нашої ери за традицією вавилоняни та ассирійці часом називали кутіями народи, які жили в східних горах чи за ними&nbsp;— манійців, мідійців, персів, урартів.